Коли діти стають заручниками батьківських помилок…
До розлучення більшість пар не мають уявлення, про проблеми, які при цьому виникають. Проблеми, що постають перед тими хто розлучається, стосуються буквально усього: розділу майна, реорганізації життєвих умов, зміни взаємин із друзями і родичами, із дітьми і т. д. В наш час набагато більше розлучень, ніж це було раніше. Наприкінці 80-х років кожний третій шлюб закінчувався розлученням (у 1950 р. на 100 укладених шлюбів було всього 3 розлучення). В Україні цей показник становив більше ніж 40 відсотків. Ця тенденція збереглася і нині. У деяких містах ця цифра іще вища.
Розлучення - найсильніший стрес не тільки для подружньої пари, але і для їх дітей. Розлучення і діти - нероздільні поняття. Коли родина охоплена безумством розбрату, діти, на жаль, не залишаються осторонь. Діти часто змушені робити свій вибір на користь одного з батьків, що викликає у них почуття смутку, розгубленості, безнадії, самотності і навіть озлоблення. Дітям здається, що батьки їх покинули і зрадили.
Саме діти найбільше страждають при розлученні. Після розлучення батьків їх життя докорінно змінюється. Не важливо, яке Ваше ставлення до розлучення. Навіть якщо для Вас розлучення - благо і єдиний вихід з нерозв'язної ситуації, ваша дитина буде сприймати його зовсім інакше.
Очевидно, що діти вважають розлучення катастрофою, для них це величезний стрес, адже діти люблять обох батьків і хочуть бачити їх разом. Часто у дітей виникає почуття занепокоєння - а якщо батьки залишать мене одного? У чому моя вина? Не через мене вони розлучаються? Що скажуть друзі? Що мені робити?
Реакція дітей на шлюборозлучний процес може бути найнесподіванішою. Депресія, замкнутість, смуток і безсоння - ось лише деякі наслідки розлучення для дітей. У них виникає почуття тривожності і непотрібності. Довга відсутність одного з батьків може викликати у дитини смуток і спустошення.
Батькам слід знати, що діти багато в чому копіюють їх поведінкові стереотипи. Дитинство - це час, коли діти ростуть і дізнаються про нове, і зовсім не час для дорослих переживань і стресів. Обов’язок обох батьків - створити здорову атмосферу для розвитку дитини.
Дайте дитині час, щоб звикнути до нового стану речей і життя з одним із батьків. Їй потрібен час, щоб пристосуватися до всіх змін, що відбулися.
Одразу ж скажіть дитині, що її провини в розлученні немає. Зазвичай після розлучення батьків у дітей з’являється почуття провини без жодної видимої причини.
Розлучення жодним чином не зменшує батьківську відповідальність. Навіть якщо ви не отримали опіку над дитиною, вам слід обов'язково зустрічатися з нею і проявляти турботу і увагу.
Не змушуйте дітей приймати вашу сторону і ніколи не втягуйте її в свої сварки та інтриги.
Джерело: Святошинський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді