Консультує ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

Визначення «адреса господарської одиниці»

     Згідно з розділом 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею).

Терміни «оптова» та «роздрібна торгівля»

Відповідно до ст.1 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктами господарювання.
     Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктів господарювання громадського харчування.

Застосування РРО ФОП на загальній системі оподаткування

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
     Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.
     Постановою Кабінету Міністрів України № 1336, розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
     Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.

При реалізації товарів чи наданні послуг суб’єкти господарювання зобов’язані  використовувати цінники

Відповідно до п.8 ст.3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Відповідальність платників податків у разі перерахування коштів на не вірний код бюджетної класифікації

Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені грошові зобов’язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не погаситься сума грошового зобов’язання платника податків.
     У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов’язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством, а саме: ст.126 Податкового кодексу України та ст.163 прим.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та нараховується пеня.

Сплата податку на нерухоме майно

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що у 2014 році фізичні особи – власники нерухомості будуть сплачувати податок на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України, на цей податок передбачені пільги. А саме, база оподаткування об’єкта/об’єктів  житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв.м.,

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250кв.м.,

- для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності податку квартири/квартир та житлового будинку/будинів, у тому числі їх часток), - на 370 кв.м.,

Проте, пільги зі сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг або ж використовуються у підприємницькій діяльності).

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що у 2014 році фізичні особи – власники нерухомості будуть сплачувати податок на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України, на цей податок передбачені пільги. А саме, база оподаткування об’єкта/об’єктів  житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв.м.,

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250кв.м.,

- для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності податку квартири/квартир та житлового будинку/будинів, у тому числі їх часток), - на 370 кв.м.,

Проте, пільги зі сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг або ж використовуються у підприємницькій діяльності).

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

     Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
     Підпунктом 265.1.2 п.265.1 ст.265 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
     а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
     б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
     в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 Відповідно до п.п. 265.10.1 п. 265.10 ст. 265 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
     а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
     б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Підстави для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)

Згідно з пп. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пп. 288.1 ст. 288 ПКУ). 

Об’єкт оподаткування ПДФО

Відповідно до ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України об’єктом оподаткування резидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
     доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
     іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
     Об’єктом оподаткування нерезидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). 

Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями

 Відповідно до п.п. 267.3.5 п. 267.3 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Строк дії короткотермінового торгового патенту

    Відповідно до пп. 267.7.2 п. 267.7 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України строк дії короткотермінового патенту становить від одного до п’ятнадцяти календарних днів.

Об’єкт оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку

   Відповідно до ст. 302 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Яка ставка державного мита справляється при посвідченні договорів застави?

    Відповідно до пп. „у” п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, за нотаріальне посвідчення договорів застави державне мито справляється в розмірі 0,01 відсотка предмета застави, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Операції, які здійснюються під час переробки товарів за межами митної території

   Згідно з ч.1 ст.163 Митного кодексу України під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у ч.2 ст.150 МКУ.

     Частиною 2 ст.150 МКУ зазначено, що операції з переробки товарів можуть включати:
     1) власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки;
     2) ремонт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування.

Митна декларація, заповнена у звичайному порядку

 Відповідно до ч. 1 ст. 258 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МКУ) під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.
     За рішенням органу доходів і зборів митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може здійснюватися без їх пред’явлення органу доходів і зборів, якому подано митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. Рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред’явлення органу доходів і зборів або про необхідність такого пред’явлення приймається органом доходів і зборів на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларації, заповненої у звичайному порядку відповідно до митного режиму експорту (ч. 2 ст. 258 МКУ).

Неможливість заміни назви особистого ключа або сертифіката

Особистий ключ електронного цифрового підпису має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка зміні не підлягає. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його використання.
     Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».

Джерело: Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві