Консультує ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

Чи можлива реєстрація як самостійного платника ПДВ філії та представництва юридичної особи – резидента?

Відповідно до ст. 180 Податкового кодексу України, визначено перелік осіб, які для цілей оподаткування є платниками податку на додану вартість.
 Відповідно до п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, особа для цілей розділу V Податкового кодексу України – це будь-яка із зазначених нижче осіб, а саме:

 а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених ПКУ, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому Податковим кодексом України порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
 б) фізична особа - підприємець, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому Податковим кодексом України порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

г) постійне представництво;

ґ) інвестор та/або інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Згідно з ч. другою ст. 55 Господарського кодексу України, суб’єктами господарювання є:

господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
 Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 ч. другої ст. 55 Господарського кодексу України, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
 Враховуючи те, що філії та представництва юридичних осіб - резидентів не є юридичними особами, а також не є суб’єктами господарювання, то у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації філій та представництв юридичних осіб - резидентів в якості самостійних платників ПДВ.

 

Порядок заповнення реєстраційної заяви ф. №1 – ПДВ

Відповідно до ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п.п. 2.6 п. 2 р. ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвержденого наказом Міністерства доходів і зборів України, державні податкові інспекції здійснюють:

- приймання заяв;

- контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

- обробку даних заяв та документів щодо реєстрації (в тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування);

- перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ;

- виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування; реєстрацію (в тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування);

- перереєстрацію;

- анулювання реєстрації платників ПДВ;

- виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;

- формування і надання витягів з Реєстру;

- підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

- моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру. 

Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню. Тому, у разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за ф.№ 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Яким чином можна визначити суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню?

Відповідно ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ст.200 Податкового кодексу України.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з цією статтею, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України, а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

 а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

 

Чи можуть платники єдиного податку бути платниками ПДВ?

Відповідно до ст. 182 Податкового кодексу України, якщо особа, яка відповідно до ст. 181 Податкового кодексу України, не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України, особою для цілей розділу V Податкового кодексу України є будь-яка із зазначених нижче осіб, зокрема:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

б) фізична особа - підприємець, яка є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно із п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України, відсоткова ставка єдиного податку у разі сплати податку на додану вартість, встановлюється у розмірі 3 відсотка доходу – для третьої і четвертої груп платників єдиного податку та 5 відсотків доходу – для п’ятої і шостої груп платників єдиного податку.
 Враховуючи зазначене, платниками податку на додану вартість можуть бути платники єдиного податку третьої і четвертої груп платників єдиного податку за умови застосування ними ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу та платники єдиного податку п’ятої і шостої груп платників єдиного податку за умови застосування ними ставки єдиного податку 5 відсотків доходу.

 

Оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів у митному режимі імпорту?

Згідно з п.206.3 ст.206 Податкового кодексу України, операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до п.3 ч. другої ст.78 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ.

Пунктом 3 ч. другої ст.78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

 

Чи проводиться перевірка стосовно правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ?

 Відповідно до п. 200.10 та п. 200.11 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238.

 

Хто з платників ПДВ має право обрати квартальний податковий період подання звітності з ПДВ?

 Відповідно до п.202.2 ст.202 Податкового кодексу України, платники податку, які відповідно до пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період.

Для цього платнику податків потрібно подати заяву про вибір квартального податкового періоду контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

 

Якщо платником ПДВ анулюється реєстрація, які причини для цього можуть бути?

Згідно з п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом
12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті
”а” пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах ”б” - ”з” пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

- зазначену в судовому рішенні;

- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість. При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.
Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

 

Чи має право імпортер – власник товару віднести до податкового кредиту суму ПДВ, що була сплачена до бюджету при розмитненні товару через митного брокера відповідно до договору доручення?

Згідно із ст.265 Митного кодексу України, декларантами мають право виступати:
 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

У свою чергу, митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Згідно із п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.

Таким чином, якщо відповідно до договору доручення, укладеного між митним брокером та імпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товарів здійснюється через митного брокера, то такий імпортер – власник товарів має право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним коштів митному брокеру до моменту розмитнення товару.

 

Джерело: ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві