Лариса Дзядевич: «Пошук резервів для наповнення бюджету - першочергове завдання органів Пенсійного фонду»

26 червня 2014 року відбулося засідання колегії Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації. Серед основних питань порядку денного засідання колегії був розгляд проблем наповнення бюджету фондів соціального страхування. З цього приводу вичерпну доповідь надала начальник управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва Лариса Дзядевич.

Ларисо Вікторівно, всім відомо, що Пенсійний фонд є одним із тих механізмів держави, основною функцією якого є здійснення соціального забезпечення громадян. Які ще завдання покладені на Пенсійний фонд та його територіальні органи?

Л.Д.: Основним завданням Пенсійного фонду України та його територіальних органів, окрім призначення та перерахунку пенсій, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пошук резервів для наповнення бюджету - першочергове завдання органів Пенсійного фонду.

Станом на 1 червня 2014 року на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва перебуває 48803 суб’єкта господарювання, з них: 303 підприємства державної форми власності, 48500 тис. підприємств приватної та колективної форм власності, фізичні особи - підприємці.

У структурі власних надходжень понад 21% припадає на обов’язкові внески підприємств державної форми власності. Від чого залежить їх величина?

Л.Д.: Їх величина залежить від суми витрат на оплату праці, що виплачуються працівникам.

У зв’язку із політичною та економічною ситуацією, що склалася в державі, урядом з метою запобігання фінансової катастрофи прийнято ряд нормативних актів, направлених на раціональне використання бюджетних коштів, передбачених на оплату праці працівників державних органів, виходячи з фінансових можливостей держави. Які є прогнози щодо їх впровадження та реалізації?

Л.Д.: Протягом цього року не буде змінюватися мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, призупинені лише виплати передбачених законодавством грошових допомог державним службовцям. Також антикризовий план уряду включає в себе скорочення на 10% всієї чисельності органів державної влади.

Зазначені вище заходи не дадуть можливості Пенсійному фонду наповнювати бюджет за рахунок підприємств державної власності.

Переважну частину доходів фонду утворюватимуть відрахування з фонду оплати праці суб’єктів господарювання приватного сектору економіки, що наразі становлять практично 79% від обсягу всіх надходжень.

Кількість найманих працівників, що працюють на підприємствах приватної форми власності та у фізичних осіб - підприємців, та рівень їхньої заробітної плати сьогодні значно перевищує зазначені показники підприємств державного сектору. Чи можна припустити, що обов’язкові внески суб’єктів господарювання приватного сектору економіки є основним джерелом наповнення бюджету Пенсійного фонду України, від яких залежить фінансова стійкість Фонду.

Л.Д.: Цілком. Саме з суб’єктами господарювання приватного сектору сьогодні пов’язується надія на збільшення дохідної частини бюджету Фонду.

Проте, недостатня обізнаність підприємців з чинним законодавством, основами ведення бізнесу, складність з отриманням фінансово – кредитної допомоги, дозвільних документів, неузгодженість дій контролюючих органів, відсутність прозорості та відкритості діяльності органів виконавчої влади є основними факторами, що стримують розвиток підприємництва в районі. Це підтверджують і статистичні дані.

На сьогодні на обліку в управлінні перебуває 29 430 фізичних осіб – підприємців. У структурі загальної кількості фізичних осіб – підприємців понад 4% становлять фізичні особи – підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору або на інших умовах (1 362 підприємця) та понад 30% є платниками страхових коштів до Пенсійного фонду (майже 10 000 осіб).

Одночасно з цим, хочу зазначити, що незважаючи на незначний відсоток платників серед фізичних осіб – підприємців, сума щомісячних надходжень до бюджету Фонду від зазначеної категорії платників становить понад 4 млн. грн.

Є дані про те, що значна кількість приватних підприємств сьогодні змістилися в «тіньовий» сектор. Чим це загрожує?

Л.Д.: Так, сьогодні чимало роботодавців через різні схеми уникають легального використання робочої сили, утримують працюючих без укладання з ними передбачених законодавством договорів, приховують від обліку та оподаткування розміри своїх реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників (“заробітна плата у конвертах”), не здійснюють оплату внесків до соціальних фондів (“подвійна бухгалтерія”) тощо. Це досить негативно відбивається на наповненні бюджетів соціальних фондів, зокрема і Пенсійного фонду України.

Сьогодні роль малого та середнього підприємництва не можна недооцінювати: в сучасних умовах кризових явищ у економіці та обмеженості фінансових ресурсів найшвидше і найефективніше можуть вирішити економічні проблеми саме суб’єкти господарювання малого та середнього бізнесу, так як вони не потребують великого стартового капіталу і мають високу оборотність ресурсів.

Л.Д.: Створюючи сприятливі умови для розвитку малого та середнього підприємництва, ми отримуємо можливість залучати додаткові надходження та збільшувати дохідну частину бюджету. Тому лише комплексний підхід до вирішення проблеми наповнення бюджету Пенсійного фонду України шляхом ефективної державної політики детінізації ринку праці, мотивації роботодавців та працівників, створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва сприятимуть подальшому збільшенню заробітної плати, залученню до сплати внесків більшої кількості платників, що є основою для нарахування внесків на пенсійне страхування, а відтак – і збільшенню надходжень до Пенсійного фонду для підвищення розмірів виплачуваних пенсій.

У чому особисто ви вбачаєте шляхи вирішення проблем, що сьогодні стоять перед територіальними органами Пенсійного Фонду України, зокрема і з огляду на проблеми наповнення бюджету фондів соціального страхування?

Л.Д.: По-перше - це необхідність проведення відкритих обговорень за участю місцевих органів влади та громадськості щодо актуальних питань у сфері підприємництва, факторів, які стримують розвиток підприємництва в районі, по-друге - створення моніторингу проблемних питань малого і середнього підприємництва, за результатами якого - створення на районному рівні Програми розвитку малого і середнього підприємництва, до якої мають бути включені наступні заходи: визначення пріоритетних сфер для розвитку бізнесу в районі; інформаційна підтримка – проведення інформаційно – роз’яснювальної роботи серед платників з питань системи адміністрування податків та щодо змін у законодавстві; спрямування дій місцевих органів виконавчої влади на створення сприятливих умов для стабільної та ефективної роботи суб’єктів малого і середнього бізнесу.

По-третє - продовження роботи з органами виконавчої влади, контролюючими та правоохоронними органами, спрямованої на зростання зайнятості та легалізацію заробітної плати.

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю.