ЛІКВІДУВАТИ КІР РЕАЛЬНО

Кір – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується загальною інтоксикацією, гарячкою, катаральним ураженням верхніх дихальних шляхів, кон’юктивітом, поетапним макуло-папульозним висипом на шкірі та специфічною висипкою на слизовій оболонці ротової порожнини (плями Копліка-Філатова).

Кір – одна з найбільш контагіозних антропонозних вірусних інфекцій, яка здатна уражати усі вікові групи населення. Сприятливі до кору усі люди, які не хворіли на цю хворобу. Захворювання зустрічається в усіх кліматичних зонах і серед представників усіх рас. Кір був відомий людству з давніх часів (понад 2000 років).

Джерелом інфекції є хвора на кір людина, яка заразна в останні 1-2 дні інкубаційного періоду, катаральний період (до 3-4 днів) та період висипки (3 дні – 1-й день – лице, шия; 2-й день – тулуб; 3-й день – ноги, руки), тобто, в середньому, 8-10 днів.

Особливістю вірусу кору є його здатність зберігатися в організмі перехворілої людини протягом усього життя, викликаючи інфекцію з повільним перебігом (підгострий склерозуючий паненцефаліт).

Збудник передається краплинним шляхом (при кашлі, чханні, плачі). Сприйнятлива людина може заразитись, знаходячись на великій відстані від хворого (більше 10 м). інфекція швидко поширюється у закритих колективах. Проте вірус нестійкий у зовнішньому середовищі і тому не передається через третіх осіб, предмети побуту, одяг та іграшки.

Інкубаційний період складає від 8 до 21 дня.

Природна сприйнятливість – 100%, індекс контагіозності складає 95-96%.

У доприщеплювальний період летальність від кору складала 14% від кількості захворівших, а серед дітей до 4 років досягала 25%.

Успіхи імунопрофілактики протягом 55 років (в Україні вакцинація впроваджена у 1968 р., а ревакцинація у 1986 р.) призвели до різкого зниження захворюваності на кір, практично до повної ліквідації летальності від цієї хвороби.

Зазначені досягнення дозволили ВООЗ сформулювати задачу щодо ліквідації (елімінації) кору на окремих територіях з подальшою ліквідацією її у світовому масштабі (ерадикації).

Імунізація не менше 95% дітей у популяції забезпечує необхідний захисний ефект та запобігає розвитку тяжких форм та ускладнень.

Проте значне зменшення кількості охоплених щепленням дітей призводить до накопичення незахищених від кору осіб. Причинами цього можуть бути:

- медичні протипокази до щеплень;

- відмова батьків від імунізації дітей проти кору;

- можливі перебої в постачанні вакцини КПК до ЗОЗ (на різні території). Зростанню кількості неімунних осіб сприяють міграційні процеси у воєнний час.

Свідченням цьому є зростання у 10 разів захворюваності на кір в Україні у 2025 р. Зареєстровано біля 2 тисяч випадків кору за рік.

За 4 місяці поточного року в країні зареєстровано 258 випадків кору, в т.ч. 121 випадок у 6 осередках на Івано-Франківщині, з яких 84,3% діти.

У м. Києві за півроку 2026 р. зареєстровано 8 випадків кору проти 62 випадків за аналогічний період 2025 р.

У Святошинському районі – 1 випадок кору проти 3 випадків у 2025 р.

Легкий механізм передачі кору забезпечує масове зараження людей та змушує в боротьбі з цією хворобою спиратися на активну імунізацію як на найбільш ефективний шлях боротьби.

Згідно з діючими нормативними документами обов’язковій вакцинації проти кору підлягають діти у віці 12 місяців та 4 років.

Дітям, які не були своєчасно імунізовані, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років.

Доросле населення до 30 років та не імунізовані діти підлягають імунізації в осередках кору (протягом 72 годин від часу контакту).

Таким чином, усім, хто прагне зберегти здоров’я своє і своїх дітей, необхідно запобігти захворюванню на кір. Для цього потрібно бути щепленим проти цієї інфекції та уникати місць скупчення людей (особливо у зимовий період).

Крім того, після перенесеного кору організм людини може втрачати від 11% до 73% наявного імунітету проти інших збудників.

Вакцинація зберігає як саму людину від кору, так і її антитіла проти інших інфекцій.

Перевірте, чи є всі щеплення у вас та ваших дітей. Надолужити пропущені щеплення можна під час візиту до сімейного лікаря.

При виникненні захворювання в організованому колективі проводяться наступні протиепідемічні заходи:

• ізоляція хворого на 4 дні від моменту появи висипу, при ускладненні на 10 днів;
• імунізація спілкуючих з хворим (група, клас), які не хворіли на кір і не щеплені, в перші 72 години з моменту контакту (діти від 1 року життя та дорослі до 30 років);
• медичне спостереження за контактними особами (щоденний огляд шкіри та слизових оболонок, термометрія) протягом 21 дня з моменту ізоляції хворого з відображенням результатів у медичній документації;
• відсторонення від відвідування організованих колективів контактних дітей, які не щеплені і не хворіли на кір (з 8 по 17 день від початку контакту з хворим);
• у приміщеннях, де перебував хворий, проведення вологого прибирання з використанням деззасобів, регулярне провітрювання, УФ-опромінення, щоденна зміна рушників;
• максимальна ізоляція колективу (групи, класу) із забороною переміщення дітей і персоналу, організації збірних груп (класів), прийому нових дітей, відвідування різних гуртків, проведення масових заходів;
• проведення роз’яснювальної роботи з батьками щодо клінічних проявів та заходів профілактики кору;
• відсторонення хворих з підозрою на кір від відвідування закладу освіти.

Питання ліквідації кору – це проблема часу.

Для досягнення припинення циркуляції кору на певних територіях достатньо:

• забезпечити охоплення імунізацією населення проти кору на рівні не менше 95%;
• проводити своєчасну якісну діагностику кору та комплекс протиепідемічних заходів в осередках;
• підвищувати обізнаність населення з питань боротьби з кором, в т.ч. імунопрофілактики.
  Джерело: Голосіївський МВ ДУ «КМЦКПХ МОЗ».