Літературною вітальнею вшанували в Святошині пам’ять жертв війни в Україні (фото)
20 червня, з нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, в Центрі творчості дітей та юнацтва на вулиці Чистяківській, 18 відбулась літературна вітальня для ветеранів.Щоб ще раз згадати події й наслідки переломного моменту в історії української держави, що трапились у ніч з 21 на 22 червня 1941 року, до центру завітали голова Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації Олександр Кулик, начальник управління освіти Мирослав Корбецький, начальник відділу внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Ірина Романенко, голова громадської організації ветеранів та інвалідів війни і Збройних сил Святошинського району Петро Митрофанович Ярош, ветерани первинної ветеранської організації Верстатобудівного заводу на чолі з головою організації Юрієм Капітоновичем Савельєвим.
На вході кожному гостю вручили європейський символ пам’яті загиблих на війні – червоні маки, власноруч виготовлені директором ЦТДЮ Світланою Росляковою.
Під час заходу для ветеранів прозвучали проникливі ліричні пісні воєнних років у виконанні вихованців студії естрадного вокалу «Консонанс» та Катерини Скрипки, були продемонстровані хореографічні композиції у виконанні студії бальної хореографії «Лінія танцю».
73 роки тому, 22 червня 1941 року перервалося мирне життя людей. Їх мрії, любов, щастя - все обпалив вогонь жорстокої, кровопролитної війни. На фронті і в результаті масового знищення фашистами мирного населення, на окупованій території, загинув кожен шостий мешканець української республіки. Проводжали на війну батьки - синів і дочок, діти – батьків, дружини – чоловіків. А потім з нетерпінням чекали вісточки один від одного. І йшли з фронту довгождані солдатські трикутники, як жива історія війни…
Вагомим є внесок українського народу у розгром фашистської Німеччини. Це 6 млн. солдатів і офіцерів. Понад 2 тис. українців стали героями Радянського Союзу. Із 15 фронтів, які діяли в період війни, половину очолювали маршали і генерали, які за своїм походженням були українцями.
До землі вклинилися на заході ветеранам, присутнім у залі, тим, кого, на жаль уже немає серед живих, тим, хто поліг на полі бою, за те, що віддавали своє життя заради нашого... Вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання...Промовили до неба Молитву за Україну… А Гімн Української Держави розправив плечі, сповнюючи серця гордістю за минуле і впевненістю у завтрашньому дні…
По закінченні заходу методисти Центру творчості дітей та юнацтва провели для гостей екскурсію Залом бойової слави та історико-краєзнавчим музеєм «Пам’ять».
Часи страждань породжують не тільки ненависть й біль, а й роблять серце м’якшим й людянішим, схильним до жертви, альтруїзму, яких можуть не знати покоління, що не пережили втрат та руйнувань. Проте всі ми бажаємо миру. Всі ми живемо завдяки любові. Любові до дітей, до рідних, до народу. Ми любимо міста й села, де ми виросли, саме тому маємо сили будувати далі мирне життя.
Безсмертному подвигу, ратній звитязі рядових бійців і командирів, партизанів і підпільників, відомих воєначальників, усім тим, хто в червні 1941 року піднявся на священний бій з фашистами, а також тим, хто кував перемогу в тилу, працюючи на заводах і фабриках, у наукових установах, на ланах і фермах, хто не скорився і загинув у концентраційних таборах вічна пам'ять і доземний уклін від вдячних нащадків.
Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю