На порозі сезон кишкових інфекцій та холери
Весна – передвісник зростання захворюваності на кишкові інфекції, що зумовлено активізацією шляхів передачі, а підвищення температури навколишнього середовища сприяє розмноженню окремих збудників (сальмонел, кишкових паличок, кампілобактерій, стафілококів, холерних вібріонів тощо) у воді, харчових продуктах, побутових предметах, мухах, грунті та ін.
Кишкові інфекції займають значне місце у структурі інфекційної захворюваності. Ця група включає десятки нозологічних форм (сальмонельоз, шигельоз, холера, гепатит А, ротавірусний гастроентерит, амебіаз, поліомієліт) і характеризується різноманітністю клінічних проявів, головний з яких – діарея.
Основна локалізація збудника – травна система організму людини. Потрапляє збудник в організм людини через рот, а виділяється з екскрементами. Головним механізмом передачі збудника є фекально-оральний. Шляхами передачі можуть бути: водний, харчовий, контактний та мушиний. Небезпечним є зараження руками джерела інфекції (хворого, носія збудника) харчів. Мухи механічно переносять на лапках та черевцях фекальні маси, що містять збудника. Вода контамінується фекальними масами, що поступають у грунт. Гострі водні спалахи реєструються при аваріях на централізованих системах водопостачання та каналізації. Контактний шлях реалізується через контаміновані предмети побуту (посуд, іграшки). Цей шлях зазвичай реалізується в дитячих дошкільних закладах та осередках з незадовільним санітарно-гігієнічним станом.
Головною групою ризику зараження кишковими інфекціями серед вікових груп є діти молодшого віку, у яких ще відсутні навички особистої гігієни і які пізнають навколишній світ за допомогою рота і рук. Для розвитку інфекційного процесу дітям потрібні менші інфікуючі дози.
У загальній інфекційній захворюваності кишкові інфекції займають найвищий рівень (після вітряної віспи), який у 2024 р. склав по м. Києву 16,5 %, по Святошинському району – 13,7 %. У порівнянні з попереднім роком захворюваність зросла по м. Києву на 25, 6 %, серед дітей на 28,1 %. Серед усіх хворих на кишкові інфекції діти становили по м. Києву – 56,4 %, по Святошинському району – 62,4 %. Найвища захворюваність була серед дітей до 4 років (понад 50 %).
За 2024 рік по м. Києву зареєстровано 11 спалахів кишкових інфекцій, в т.ч. 1 спалах у Святошинському районі після вживання курячих відбивних, виготовлених у кулінарному цеху супермаркету.
Факторами передачі збудників кишкових інфекцій в Святошинському районі за 2024 рік слугували: готові кулінарні вироби – 44,1 %, овочі та фрукти – 17,06 %, молочні продукти – 16,7 %, яйця – 7,6 %, кондитерські вироби – 7,0 %, ковбасні вироби – 5,7 %, соки – 1,9 %.
Захворювання були пов’язані з вживанням продуктів, придбаних як в супермаркетах, роздрібній торговельній мережі, так і на ринках, в т.ч. стихійних, лотках та ятках. Частково продукти зберігались з порушенням умов та термінів реалізації.
Крім того, в Україні зберігається загроза появи і розповсюдження холери. За даними дослідників у світі щорічно реєструється 1,3-4 млн. випадків захворювання на холеру та 21-143 тис. випадків смерті від неї.
У 2024 році спалахи холери реєструвались у 33 країнах. Загальна кількість зареєстрованих хворих склала 804721 особу, а померлих – 5805 осіб. Ендемічними районами з холери залишаються країни Африки, Південної Америки, Індії та Південно-Східної Азії.
В Україні періодично реєструються спалахи холери, останні – у 2011 та 2018 роках. Слід відмітити, що в Україні спостерігається «укорінення» холерного вібріону, який виділяється як з об’єктів навколишнього середовища (стічна, річна, морська вода), так і від хворих на ГКІ. Патогенні вібріони виділялися під час спалахів холери.
У 2024 році в Україні випадків холери не зареєстровано.
Постійне виділення авірулентних штамів та періодичне занесення патогенних штамів холерних вібріонів на територію країни дозволяє в цілому оцінити ситуацію щодо холери в Україні як нестабільну.
Повернення тимчасово переміщених осіб, демобілізованих воїнів, наявність складних умов воєнного часу сприяють завезенню та подальшому поширенню інфекційних хвороб, в т.ч. ГКІ та холери.
У теплу пору року слід бути особливо обережним, ретельно стежити за чистотою рук, харчуватись лише свіжими стравами, знищувати мух. Сирі овочі та фрукти треба добре мити проточною водою, обливати окропом. Продукти, що швидко псуються, зберігати в холодильнику, дотримуючись термінів їх придатності.
Велику небезпеку як фактор передачі кишкових інфекцій становить вода відкритих водойм, яка забруднюється нечистотами каналізаційних стоків, атмосферними опадами, змитими з поверхонь грунту, з водних суден. Під час купання в річках, озерах, ставках тощо, необхідно запобігати ковтанню води. Не слід використовувати її для миття продуктів, посуду, рук.
Таким чином, необхідне комплексне та систематичне дотримання санітарно-гігієнічного режиму в побуті, на підприємствах громадського харчування, закладах освіти тощо, особистої гігієни, щоб з їжею та водою в організм людини не потрапили збудники кишкових інфекцій.
У разі появи шлунково-кишкових розладів необхідно негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Хвороба може перейти в хронічну форму з розвитком дисбіозу, що дуже важко піддається лікуванню.
Пам’ятайте про постійну загрозу зараження інфекційними, в т.ч. кишковими хворобами.
Джерело: Голосіївський міжрайонний відділ. ДУ «КМЦКПХ МОЗ України»