Наставництво

5 жовтня Президент України підписав закон щодо запровадження наставництва.

Що ж таке наставництво? Під наставництвом розуміється добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у спеціалізованому закладі, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.

Основною метою наставництва є підготовка дитини до самостійного життя шляхом розвитку її потенціалу, впевненості у власних силах, визначення життєвих цілей, формування людських взаємин, культурних, моральних, духовних цінностей.

Навіщо потрібно наставництво?

Виховуючись у спеціалізованих закладах діти мають обмежені можливості у соціалізації та ряд інших специфічних проблем. Наприклад, такі діти ізольовані від необхідності вчитись самостійно задовольняти свої елементарні потреби, тобто діти ростуть несамостійними. Окрім того, у цих дітей відсутня наглядна модель здорових сімейних стосунків, а це може дуже негативно вплинути на їх подальші особисті стосунки… В результаті цих та інших факторів:

- Невпевненість в собі;

- Не формується ідентичність - система уявлень про світ, про себе і про «себе в цьому світі»;

- Не формується сенс і мета життя;

- Не формуються власні цінності, принципи та орієнтири;

- Діти, позбавлені батьків, ділять світ на «своїх» і «чужих»;

- Дуже низька самооцінка - основа невротичних розладів;

- Шаблони - замість творчого мислення;

- Орієнтація на зовнішній контроль - замість вибору;

- Тенденція до бурхливих реакцій і образ.

Як може змінитись життя дитини із появою наставника?

1. Покращується емоційний стан дітей: стають менш агресивні, змінюються малюнки;

2. Покращується комунікація з вихователями та однолітками (менше конфліктів завдяки тому, що дитина розуміє, що у неї хтось є, і їй не потрібно бути головною, щоб її поважали та цінували);

3. Покращення здоров’я (помічають вихователі та співробітники закладів);

4. Діти після випуску продовжують дружити з Наставниками і це допомагає їм у переході із закладу в самостійне життя. Вони знають, що є підтримка, є куди звернутися за порадою;

5. Діти самі хочуть стати Наставниками (говорять про те, що це правильно і важливо);

6. Після випуску діти вчаться і вступають на спеціальності, які їм цікаві;

7. Діти прощають своїх батьків;

8.Діти розуміють себе, світ навколо себе, вчаться домовлятися і комунікувати зі світом та людьми;

9.У дітей з’являється бажання розвиватися після того, як встановляться довірливі стосунки з Наставниками;

10. Діти соціалізуються.

Хто може стати наставником? Повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя, отримала висновок про те, що вона може провадити діяльність з організації наставництва, та уклала договір про наставництво.

Наставниками не можуть бути особи:

1) обмежені у дієздатності;

2) визнані недієздатними;

3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

10) були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;

12) є особами без громадянства;

13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути наставниками.

14) не можуть бути наставниками інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Якщо Ви відповідаєте зазначеним вимогам та маєте бажання стати наставником, або у Вас виникли додаткові запитання – звертайтесь до фахівця Святошинського РЦСССДМ Гончар Світлани Сергіївни за тел. 274-18-81

Джерело: Святошинський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.