«Нема епохи для поетів, та є поети для епох…». 14 лютого 2014 року в СШ №197 ім. Дмитра Луценка відбулись урочисті заходи з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (фото)

З метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11.04.2012 № 257/2012 2014 рік оголошений Роком Тараса Шевченка. В рамках Року Тараса Шевченка та з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря в загальноосвітніх навчальних закладах Святошинського району триває цикл заходів з ушанування пам’яті великого українського поета, який став символом незламності духу народу і продовжує бути його невичерпним потенціалом.

14 лютого 2014 року в СШ №197 ім. Дмитра Луценка (вул. Генерала Потапова, 12) відбулись урочисті заходи з нагоди  200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка «Нема епохи для поетів, та є поети для епох…».

Участь в урочистостях взяли голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Юрій Бондар, радник голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з питань освіти Мирослав Корбецький, проректор з питань довузівської підготовки Київського міжнародного університету С. Рудаківська, дружина поета-пісняра Дмитра Луценка Тамара Іванівна, що довгий час пропрацювала в школі.

Сьогодні, вшановуючи пам'ять Тараса Шевченка, школярі не говорили про Шевченка, а він сам, своїми творами промовляв до них.

Школярі вивчили напам’ять, як поетичні твори геніального українського поета, так і вірші інших поетів, присвячені Тарасу Шевченку. На святі звучали вірші великого поета у виконанні маленьких читців. Своє бачення шевченкового слова висловили юні школярі поети-аматори Марія Симонян, Чиж Анастасія, Авдєєва  Тетяна та Клименко Катерина.

Пролунали на святі і натхненні слова про Великого Кобзаря на писані пером поета-фронтовика, поета-пісняра, Лауреата Шевченківської премії, знаменитого автора слів київського гімну «Як тебе не любити, Києве мій!», Дмитра  Омеляновича Луценка, ім’я якого з великою гордістю носить єдина в Україні школа.

Дмитро Луценко народився в селі Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині. Саме там знаходиться історична пам’ятка архітектури – Маєток родини Закревських, у  якому п’ять разів гостював  Тарас Григорович. Можливо зорі так зійшлися, що іще хлоп’ям  малий Дмитро, долаючи стежини паркового угіддя босими ногами, увібрав в себе силу і гармонію Тарасового слова. А воно лунало під тими небесами у 1843-му, 1845-му, 1846-му, 1847-му роках…

Звертаючись до школярів, Юрій Бондар закликав їх розкривати творчість видатного поета, відвідувати літературні виставки, брати участь у тематичних конкурсах і вікторинах.

«Тарас Шевченко – національна гордість, наш дороговказ. Сьогодні різні політичні сили цитують його і знаходять у словах поета кожен свою правду, адже він навіть крізь віки дає нам відповіді на питання, що хвилюють усіх, хоч пройшло уже майже сім поколінь, творчість Т.Шевченка і досі розмовляє до нас живою мовою, актуальною для кожного», - зазначив очільник району, і вручив подарунковий примірник видання Шевченкового «Кобзаря» директору СШ №197 ім. Дмитра Луценка Світлані Куцій.

1814 таких подарункових примірників «Кобзаря» було випущено в столиці до 200-річчя від дня народження великого поета.

Крім цього очільник Святошинського району вручив Подяку дружині Дмитра Омеляновича Луценка - Тамарі Іванівні.

Не залишився без подарунка і сам Юрій Бондар. Учні школи, разом з батьками, подарували голові Святошинської РДА власноруч виготовлений «Кобзар».

Свято, що мало на меті популяризацію творчої спадщини Великого Кобзаря найкращим чином довело, що «душа поетова святая живе в святих його речах…»

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю