Нові правила отримання дозволу на застосування праці іноземців

Новий порядок визначає процедуру видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці  Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за юридичною адресою підприємства, установи, організації (далі – роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці (п.2 Порядку):

• іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані  працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи;
• іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), кількість яких не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів);
• іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття П Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньо-корпоративні цесіонарії»;
• іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

 Дія Порядку не поширюється на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині 6 статті 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-УІ, зокрема:

• іноземців, які постійно проживають в Україні;
• іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
• іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
• представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
• працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
• спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
• працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
• працівників іноземних представництв, які зареєстровані та території України в установленому законодавством порядку;
• священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
• іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
• іноземців, що прибули в Україну для впровадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах на їх запрошення;
• інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними Договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 Для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – дозвіл), що дає право роботодавцю протягом певного строку застосовувати працю іноземців та осіб без громадянства, зазначених в абзаці другому пункту 2 Порядку, роботодавець не пізніше ніж за 15 календарних днів до звернення за дозволом подає територіальному органові інформацію про попит на робочу силу (вакансії). На підставі зазначеної інформації здійснюється сприяння у працевлаштуванні громадян України.

Застосування праці іноземців та осіб без громадянства є доцільним і достатньо обґрунтованим у разі, коли іноземець або особа без громадянства:

• претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації;
• є суб’єктом авторського права і суміжних прав та запрошується на роботу в Україну для здійснення таких прав.

 Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, крім осіб, зазначених в абзаці шостому пункту 2 Порядку (іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту), роботодавець подає територіальному органові (п.6 Порядку):

• заяву згідно з додатком до Порядку;
• копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
• копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
• дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
• документ, виданий  лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;
• довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця  іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності у роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;
• довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
• довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку.

Територіальний орган протягом 15 календарних днів з дня реєстрації документів приймає рішення щодо видачі, відмови у виданні, продовження дії, відмови у продовження дії або анулювання дозволу.

Рішення оформлюються наказом територіального органу і не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається роботодавцеві і розміщується на сайті територіального органу.

Після прийняття рішення територіальному органу про видачу дозволу роботодавець перераховує кошти (у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат) на рахунок фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд), відкритий у територіальному органі Казначейства, що підтверджується квитанцією про внесення плати. У разі не внесення роботодавцем плати протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про видачу дозволу таке рішення скасовується.

Дозвіл видається на строк не більше як один рік. Дія такого дозволу може бути продовжена на такий же строк.

Джерело: управління праці та соціального захисту населення святошинського району.