Обережно – ртуть!

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, а у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки. Ртуть у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення ртуті - 38,830С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

 З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Допустима концентрація парів ртуті для житлових, дошкільних, учбових, робочих приміщень встановлена 0.0003 мг/м³. В повітрі виробничих приміщень – 0.0017 мг/м³. При концентрації парів ртуті в повітрі більше 0.2 мг/м³, розвивається гостре отруєння організму.

Симптоми гострого отруєння ртуттю проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна. 

Хронічне отруєння ртуттю є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з'являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а її довгий вплив викликає навіть божевілля.

Якщо в приміщенні розбито ртутний градусник:

• виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
• відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
• максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
• негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.
• вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
• зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
• утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не вище 18-20⁰С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
• вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть. 

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:

• зберігайте спокій, уникайте паніки;
• виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу;
• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
• відчиніть настіж усі вікна ;
• ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
• швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
• вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;
• негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

 Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією. 

Демеркуризація має проводитись двома способами:

• хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);
• механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

Джерело: відділ з питань надзвичайних ситуацій