Пам’яті ветерана присвячується
Дочекавшись Дня Перемоги і тиждень не доживши до 99-ліття, пішов з життя учасник бойових дій, інвалід війни ІІ групи, заслужений вчитель Української РСР, Поліщук Корній Фролович, останнім місцем роботи якого була спеціальна школа-інтернат № 16 Святошинського району.
Народився 18 травня 1916 року у селі Бродецькому Черкаській області в родині селянина-середняка.
Трудову діяльність розпочав у 1935 на посаді вихователя дитбудинку.
Коли почалася війна, закінчив Ленінградські курси удосконалення командного складу бронетанкових військ і виборював право на вільне життя і наше гідне майбутнє як офіцер зв’язку.
«- Я служив у танкових військах – ІІІ танковій армії, 6-му танковому корпусі. – згадував Корній Фролович. – У той нелегкий час і став учасником Курської битви зими і весни 1943-го. Оборона Курська готувалася заздалегідь і мала великий розмах. У тилу нашого фронту був сформований резервний штабний фронт під командуванням І.В.Конєва. Добре пам’ятаю, як відбувалися ті жахливі бої, війська йшли буквально танку на танк. Саме через таку планомірну тактику бою на Курській дузі у прорив пішов степовий фронт, і тоді ми погнали німців аж до Дніпра. Тоді було розгромлено десь 30 дивізій супротивника, у тому числі 7 танкових.
Зараз із жахом згадую, які були стрімкі атаки та запеклі бої, ми аж захлиналися у них… Саме після цієї битви настав перелом у війні. Ми справді повірили у перемогу.
А в 1944 році відбулася ротація офіцерів і мене перевели у Генеральний штаб у Москві, де я прослужив до 1946 року.»
У роки війни Корній Фролович нагороджений 6-ма медалями, орденом «Червона Зірка» та орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня.
Після війни захисник знову повернувся до мирної педагогічної діяльності і був призначений завпедом дитячого будинку, потім директором. У 1952 році здібного керівника переводять на посаду інспектора Київського облвно, потім – директора Бучанської школи-інтернату, згодом Київської школи-інтернату № 3 для дітей-сиріт. Багато його учнів отримали глибокі та міцні знання і обрали фізику, яку одночасно викладав талановитий педагог, своєю професією.
Вимогливий, принциповий, Поліщук Корній Фролович користувався заслуженим авторитетом, досвід його роботи запозичували директори шкіл району, області, республіки. У 1964 році йому присвоєне звання Заслуженого вчителя УРСР та у 1964 нагороджений медаллю А.С.Макаренка.
Завжди був активним у громадському житті – неодноразово обирався членом райкому КПУ, депутатом районної ради депутатів трудящих, працював Інструктором позаштатного відділу РК КПУ, членом ради по народній освіті районного і міського відділів народної освіти.
Займаючи високі керівні посади, Корній Фролович залишився скромною, чуйною і шанованою людиною, яку поважали вихованці і колеги. Під час роботи в спеціальній школі-інтернаті № 16 власноручно створив автоматизований навчальний клас, що у 80-ті роки минулого століття було інноваційною технологією.
Вмілі руки Поліщука К.Ф. успішно виконували будь-яку роботу – від догляду за садом та випікання пиріжків до виготовлення дерев’яних рам та лагодження електропристроїв. А щире доброзичливе ставлення до людей та уміння спілкуватися з представниками різних прошарків населення відкривало серця оточуючих, які радо зверталися за порадою до його досвіду.
Вічна пам’ять Корнію Фроловичу!
Щирі співчуття родині від колективу спеціальної школи-інтернату № 16.
Джерело: спеціальна школа-інтернат № 16 Святошинського району.