Петро Петрович Холодний – один із найвизначніших українських митців ХХ століття

«Петро Холодний в своїй творчості поєднував багатовікову українську

традицію з найновішими стилями, а своєю майстерністю створив власну школу малярства».

Святослав Гординський

«Кожен маляр, який позбудеться чужих впливів і творитиме своє,

виявить свою національну суть»

Петро Холодний 

22 липня 1902 року в Києві народився майбутній художник Петро Петрович Холодний, який особливо відзначився як маляр та графік, а тематика його творчості - це ікони, вітражі, мозаїки. У його творчості помітні впливи таких течій, як кубізм та конструктивізм, а авторський стиль митця зіставляють із школою М. Бойчука. 

Навчався молодший Холодний у дуже добрій київській школі, де було багато українців. Директором школи на той час був його батько, а учителювали такі відомі в українському суспільстві люди, як Прокопович, Пахоревський, Русова. Сімнадцятирічним юнаком потрапив до армії УНР як кадет кавалерійської школи. Після занепаду першої державності України опинився в еміграції разом з батьком, який був асистентом і викладачем фізики у Київській політехніці, і за Центральної Ради, Гетьманату та Директорії товариш (заступник) міністра народної освіти, багато часу присвячував малярству, а в 1920 році змушений податися до еміграції.

Вже з молодих років Петро Петрович Холодний знайомився близько з мистецтвом. Мистецьку освіту здобув в Українській Студії Пластичного Мистецтва у Празі (1926—1927) і в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві (1928—1934); після студійних подорожей до Італії і Франції (1935) — асистент у тій самій Академії (у М. Котарбінського), викладач рисунку й технік темпери. Виконував ілюстрації для альманаху «Сонцецвіт».

Член українського мистецького гуртка «Спокій» та АНУМ, був учасником численних виставок у Львові, Варшаві, Берліні, Будапешті, Брюсселі та в Раперсвіль у Швайцарії. Після війни у Німеччині переїхав 1950 р. до США і там став почесним членом Об’єднання Митців Українців в Америці (ОМУА).

Помер у 1990 році у Ґлен Спеї -  українському поселенні неподалік від Нью-Йорка), США.

Дивно, але факт: Петро Холодний-молодший – митець, який ніколи не дбав про свої виставки. Маючи ґрунтовну мистецьку освіту, широку орієнтацію в українському та світовому мистецтві, всесторонню мистецьку культуру, свої головні праці він залишив у церквах. Головні його праці монументального характеру в неовізантійському стилі: іконостас і мозаїки в церкві святого Андрія (Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі), вітражі і мозаїки у церкві святого Івана Христителя (штат Нью-Джерсі), ікони в церквах Гантеру (Нью-Йорк), Ґлен Спей (Нью-Йорк), у Трентоні (штат Нью-Джерсі), вітражі в церкві святого Юрія (Нью-Йорк), іконостас української католицької церкви в Лурді (Франція). У цих культових сакральних спорудах Петро Холодний і інші митці розробляли базований на українських традиціях зовсім сучасний стиль української іконографії, для якого важко знайти паралелі в релігійному мистецтві.

Тим не менше, за життя митця було організовано декілька публічних показів його картин. На відкриття виставок Холодного завжди збиралися натовпи людей. Бо, як стверджував мистецтвознавець В. Міяковський: «Кожна його картина - це твір великого мистця. Кожна картина живе окремо. Картини не утворюють мистецького комплексу. Кожна картина геніальна». Тим часом сам автор, пояснюючи причини своєї популярності в глядачів, зазначав: «Я - експериментатор. Я ставлю експеримент чисто технічного характеру. Здійснивши його, переходжу до іншого».

Мистецька творчість Петра Петровича Холодного була й є доказом живучості українського мистецтва, його ідей і сили української культури. Сталінські посіпаки зуміли знищити у Львівському музеї половину мистецької спадщини його батька, війна забрала ранній доробок самого митця, але він несхитно продовжував розпочату батьком дорогу виходу українського мистецтва на широкі шляхи мистецтва світового.

Проте не лише мистецтвознавці високо цінять твори Петра Петровича, вони доходять до душі й розуму багатьох людей. Велика кількість його картин є в приватних колекціях, адже чимало людей замовляло йому ікони. Швидко розходилися різдвяні й великодні листівки роботи Петра Холодного, деякі з них служать за ікони. У церквах люди моляться на ікони Холодного, захоплюються красою його мистецтва.

З творчістю великого майстра знайомлять своїх учнів викладачі дитячої художньої школи №5 управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації. Саме на його творчості діти вивчають українське мистецтво і українську культуру, відкриваючи для себе нові горизонти незвіданого.

Петро Петрович Холодний безмежно любив Україну, майстер постійно згадував про свою Батьківщину в еміграції і щоденно мріяв сюди повернутися.

І в ці важкі для нашої країни часи, коли на Сході України гинуть українці, ми молимося, щоби іконостаси Петра Холодного додали сили нашій рідній Україні і захистили нашу державність від посягань сепаратистів.

Джерело: управління культури, туризму та культурної спадщини