Писанковий рай в ЦСПК «Щасливе дитинство» (фото)

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Київщина лежить на багатих землях, і народ її споконвіку вкладав весь свій хист у сільське господарство. Все життя було підкорене ритму праці на землі, а свята відзначалися на межі від одного виду сільськогосподарських робіт до наступного. Ще в дохристиянські часи перед початком кожної роботи поводилися урочистості, обряди, заклинання, які мали сприяти вдалому виконанню робіт. Пізніше, з прийняттям християнства, ці «сезонні» свята переплелися з християнськими і в цьому вигляді дожили до наших часів. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння: у давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість (з цими віруваннями й були  пов'язані поминальні обряди навесні).

Підходить до кінця Великодній (Пасхальний, або Світлий) тиждень — тиждень, що триває після Великодня — найбільшого свята, яке прославляє торжество добра над злом, відродження життя і надій. Протягом двох тижнів в Централізованій системі підліткових клубів «Щасливе дитинство» управління у справах сім'ї, молоді та спорту Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації було проведено цикл заходів до Свята Пасхи:

•    Бесіди-розповіді «Традиції Великодня»;
•    Майстер-класи з писанкарства;
•    Виставка дитячих робіт «Світле свято Великдень».

Метою заходів було розширення знання вихованців про святкування Великодніх свят (розкриття змісту Вербної неділі, Чистого четверга, Світлого тижня), відродження звичаїв та обрядів нашого народу, примноження його традицій та виховання у дітей почуття любові до свого народу.

Вихованці не лише ознайомилися зі звичаями й обрядами, навчилися писати писанки,  смачно попоїли пасок і весело поспівали гаївок, а й водили кривий танець — великий енергетичний заряд та захист від злої сили, тисячолітня гра-містерія, що символізує вічний обіг темного і світлого, зими і літа, народження і смерті.

Ми кривого танцю йдемо,

Йому кінця не знайдемо:

Ой то в гору, то в долину,

Ой то в рожу, то в калину.

Ми кривого танцю йшли,

Йому кінця не знайшли:

Ой то в гору, то в долину,

Ой то в рожу, то в калину.

Етнографи трактують чудернацький танок як український «інь-янь», які підтримують рівновагу й гармонію світу.

Джерело: ЦСПК «Щасливе дитинство»