Про оплату праці на підприємствах із застосуванням положень Галузевої угоди
Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації, профспілковим представником, який представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
При цьому, згідно зі ст. 9 Закону України «Про колективні договори, угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими, як для роботодавця, так і для працівників підприємств.
Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Положення колективного договору (у разі його укладення) завжди обов’язкові для підприємств, а положення галузевої угоди є обов’язковими лише для тих підприємств, що перебувають у сфері дії сторін (зі сторони профспілкового органу та зі сторони роботодавця), які підписали галузеву угоду. Положення відповідної галузевої угоди враховуються під час укладення колективного договору (у разі відсутності колективного договору при прийнятті рішення власником або уповноваженого ним органом щодо оплати праці).
Відповідно до Законів України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» та «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» перебування у сфері дії сторін галузевої угоди розуміється як відповідне добровільне членство підприємства в організаціях роботодавців, їх об’єднаннях та у профспілках, їх об’єднаннях або представлення інтересів підприємства через надання останнім відповідних повноважень організації роботодавців і профспілці.
Якщо підприємство не перебуває у сфері дії сторін галузевої угоди, то дія галузевої угоди на нього не поширюється і при укладенні колективного договору (у разі відсутності колективного договору при прийнятті рішення власником або уповноваженого ним органу щодо оплати праці) обов’язковими є норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Законодавством не забороняється при визначенні розмірів тарифних ставок, окладів використовувати норми і гарантії певної галузевої (територіальної) угоди.
Джерело: управління праці та соціального захисту населення