Профілактика болю у спині

Біль в спині - одна з найчастіших скарг пацієнтів, які звертаються до неврологів та лікарів інших спеціальностей, кажуть в районному управлінні охорони здоров’я. Актуальність проблеми пов'язана з високою поширеністю і соціально-економічними витратами від тимчасової втрати працездатності з даної причини.

Найпоширенішою причиною хронічного болю є артрити і остеоартроз, на другому місці - дискогенна біль в спині, на третьому - травматична біль, далі за зменшенням слідують ревматоїдний артрит, мігрень і інші види болю.

У той чи інший період життя болем в нижній частині спини страждають 70% людей. Щорічно нові випадки спостерігаються у 15-40% дорослого населення, при цьому кожен 20-й такий епізод стає причиною госпіталізації.

Причин болі в спині (дорсалгії) безліч, і не всі вони пов'язані з патологією скелетно-м'язової системи:

- вертеброгенні - остеохондроз, грижі міжхребцевих дисків, компресійні переломи хребців, хвороба Бехтерева, реактивні артрити;

- метаболічні (пов'язані з порушенням обміну речовин) - остеопороз;

- інфекційні - остеомієліт, туберкульоз;

- пухлинні - метастази в хребет;

- патологія м'яких тканин - тендиніти, міофасціальний синдром.

До 90% випадків так званого неспецифічного болю в спині представляють собою міофасціальний больовий синдром, обумовлений порушенням біомеханіки, асиметрією скорочення м'язів спини і формування в м'язах хворобливих ущільнень, які являються джерелом больового синдрому. Також больовий синдром часто супроводжує функціональні порушення міжхребцевого суглоба. До більш рідкісних вертеброгенних причин больових відчуттів в спині відносять патологію міжхребцевого диска з рефлекторними і компресійними синдромами, стеноз хребцевого каналу, спондилолістез, і остеопороз.

У багатьох випадках первинну роль відіграють вікозалежні або дисметаболічні дегенеративні процеси в кістковій тканині, м'язах, зв'язках, суглобах, міжхребцевих дисках та інших структурах хребта.

При відсутності лікування тривало існуюче запалення або радикулопатія стають причиною хронічного болю (від 2 до 7% випадків гострого болю) в спині яка не носить захисного характеру, значно знижує якість життя хворого і ускладнює вибір лікування.

Завдяки новим методам візуалізації (МРТ) вдалося з'ясувати, що хронічна біль є самостійним захворюванням нервової системи.

Лікування болю в спині залежно від причини, механізму розвитку та тривалості больового синдрому слід отримувати тільки після огляду лікаря і за його призначенням, яке повинно включати і медикаментозну терапію, і лікувальну фізкультуру і кінезіотерапію, і масаж, акупунктуру, і когнітивно-поведінкову психотерапію (по можливості коригувати фактори, понижуючі больовий поріг: стрес, депресію, порушення сну, ожиріння, тривогу і страх, соціальну ізоляцію. Також слід максимально використовувати фактори, які «закривають ворота болю»: позитивні емоції, раціональне харчування, достатній сон, навчання пацієнта і родичів, фізичну активність). Важливим аспектом лікування пацієнтів с болем в спині є призначення лікувальної фізкультури (ЛФК). В даний час не рекомендується обмежувати рухову активність пацієнта при гострому епізоді дорсалгії довше 2-3 днів. Зазвичай пацієнт сам починає вставати з ліжка і повертається до повсякденної діяльності в міру зменшення болю. Рання активізація зменшує ймовірність хронізації болю. Надалі правильно підібраний комплекс ЛФК сприяє зміцненню м'язово-зв'язкового апарату, а в ідеалі відновлює біомеханіку хребта і м'язів спини, завдяки чому зменшується ймовірність рецидивування болю. Універсального комплексу вправ не існує, деякі вправи підходять не всім пацієнтам.

Зайнятися спиною людину змушує мануальний терапевт, фізіотерапевт, масажист або лікар, які впевнені що здоровий хребет це здорове життя. Прямий хребет захищає ваші суглоби від зайвого навантаження. Це забезпечує більш ефективний рух і полегшує біль, а також може запобігти проблемам зі здоров'ям в майбутньому, таким як артрит і біль в спині.

При проведенні тренувань м'язів спини необхідно пам'ятати три ключових моменти: рухливість, стійкість і сила. Рухливість поперекового і грудного відділів хребта (тобто верхньої та нижньої частини спини) потрібна для оптимального діапазону руху, а також для правильного дихання.

Стійкість - ключовий фактор, оскільки забезпечує здатність контролювати положення і рух хребта. В той же час необхідно зміцнювати основні м'язи, що відповідають за це положення.

Згідно з результатами дослідження опублікованого журналом Американської кардіологічної асоціації, помірна фізична активність (наприклад, ходьба) і надзвичайно активні вправи (біг, їзда на велосипеді) приносять приблизно однакову користь здоров'ю. Ось чому пішохідні походи можуть стати ідеальним способом підтримки себе у відмінній формі. Вчені, експерти та мандрівники сходяться в думці: походи дарують всебічне здоров'я, і їх упевненість підкріплена науковими фактами.

1. Пішохідна  прогулянка дозволяє регулювати об’єм  та інтенсивність навантаження. Під час пішохідної  прогулянки ви самостійно обираєте маршрут, саме ви визначаєте темп руху, час і відстань. Це може бути ранкова прогулянка по лісі, вихідні на природі або багатоденний похід.

2. Пішохідна  прогулянка стимулює всі м'язи. Ходьба по рівній місцевості тримає в тонусі м'язи сідниць, а ось круті підйоми, особливо з використанням трекінгових палок для просування вперед, і лазіння по скелях задіють усі без винятку групи м'язів. Під час походу більш активно працюють м'язи нижньої частини тіла, але досить надягти рюкзак - і ви забезпечите м'язам спини тренування на витривалість і силу.

3. Групові походи корисні для серця.

Психологам відомо давно: групові фізичні вправи підвищують больовий поріг, а це значить, що організм виробляє гормон ендорфін (гормон задоволення). Перебування в компанії з однодумцями підвищує настрій.

4. Пішохідна прогулянка покращує настрій. Активне фізичне навантаження на свіжому повітрі стимулює приплив нових сил, позитивні відчуття, знімає напруженість, позбавляє від тривоги, гніву і депресії, а також дарує енергію.    

Будьте рухливі та здорові.

Джерело: управління охорони здоров’я