Родовий оберіг: уроки створення моделі щастя (фото)

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

(Слова із пісні Ніни Матвієнко та Раїси Кириченко «Сік землі»)

День вишиванки – свято функціонально та ментально багаторівневе. Найпростіше в ньому – красиві та усміхнені українці. Та насправді одягнути вишиванку – це не тільки гарно виглядати, це оприлюднювати свою приналежність до українського народу, його історії, сьогодення та майбутнього; це засвідчувати свою позицію. Іноді нам закидають, що одягнути вишиванку – ще не бути патріотом, частково це так, але з іншого боку, якщо не одягати вишиванки, не розмовляти і не зберігати свою мову, не берегти творчість Шевченка і Коцюбинського, не пам’ятати про голодомори і про бій під Крутами, не писати писанки… Тоді чим ми будемо наповнені? Якими цінностями буде наповнена наша нація? Крім того, з багаторічного досвіду проведення акції з рукою на серці можу сказати, що вишиванки одягають таки патріоти, а ті, хто не патріоти, їх ніколи не одягають, бо вона для них – ніби кадило для того, чиє ім’я вимовляти не можна. 

Хочу наголосити на ще одному, ще глибшому аспекті. Зберігати наші символи і культуру загалом – це зберігати самих себе!

Леся Воронюк, засновник всеукраїнського свята «День вишиванки», письменниця.

Саме їй належить, вже крилатий вислів «вишиванка — це генетичний код нації».

17 травня 2018 року в управлінні освіти, молоді та спорту Святошинської в м. Києві РДА семінар для соціальних педагогів освітніх закладів Святошинського району на тему: «Родовий оберіг: уроки створення моделі щастя», який провела методист науково-методичного центру РУОМС Совенко Лариса Петрівна.

Розпочинаючи семінар Совенко Л.П. відзначила, що сорочка — це, мабуть, перший вид одежі, яку отримувала дитина після народження. Вишитою сорочкою або вишиванкою мати намагалася захистити свою дитину, чоловіка, себе і всіх своїх рідних від усього поганого, що може трапитися з людиною. Вишиванка грала значну роль в побуті української сім'ї. Чим тонше була сорочка, тим краще. Чим більше гарної вишивки, тим значніше оберіг.

Лариса Петрівна розкрила та презентувала перед колегами тему семінару: «Родовий оберіг: уроки створення моделі щастя». Відзначила, що у багатьох народів світу є свої захисні обереги. Їх основна дія спрямована на збереження сім’ї та її цінностей. Слов’янські народи теж не були винятком. У них теж були свої родові обереги. Оберіг символ роду необхідний кожній родині. Він зміцнює зв’язки між поколіннями, захищає від різних неприємностей, дарує родині тепло і благополуччя, має захисні сили та властивості для свого народу, родини та кожної людини тощо.

Кожен учасник семінару приніс з собою свій оберіг та презентував його колегам, розкривши його значення, тематику, захистну, цілющу силу та окреслили основні значення та застосування оберегів:

Для захисту сімейного вогнища та надання йому затишку.

Вони необхідні для продовження роду, передачі сімейних цінностей з покоління в покоління.

Їх використовують для передачі знань своїм нащадкам.

Для збереження почуттів честі, благородства і гідності.

Незаміжнім і неодруженим людям слов’янські обереги допомагають знайти свою другу половинку.

Підводячи підсумки семінару Совенко Л.П. відзначила, що досить часто можна зустріти різні захисні вишивки на слов’янських шатах, рушниках і скатертинах. Їх робили не тільки з метою естетичної краси, але і з метою захисту від нечистої сили і будь-якого магічного впливу. Кожен такий узор був своєрідним символом і захищав від конкретної напасті. Такі візерунки здатні залучити в будинок щастя, взаєморозуміння, благополуччя і матеріальний достаток. Їх виконували обов’язково вручну і вважали, що таким чином вони підсилюють дію свого оберега.

«Пізнай свій край… себе, Свій РІД, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».

Григорій Сковорода.

Джерело: управління освіти, молоді та спорту.