Роль батька в сімейному вихованні дитини

Татова любов – мов океан,

Де – ні дна, ні берега земного …

В неї справді виміру нема,

Бо вона, як в матері, від – Бога.

Сергі́й Порфи́рович Рачине́ць професійний журналіст, український поет,

 один з найвідоміших представників української християнської поезії.

 20 грудня 2018 року в спеціалізованій школі № 197 ім. Дмитра Луценка міста Києва відбувся семінар для соціальних педагогів та практичних психологів освітніх закладів Святошинського району на тему: «Роль  батька  в  сімейному вихованні  дитини», який провела Совенко Лариса Петрівна, методист НМЦ управління освіти, молоді та спорту Святошинської РДА в м. Києві.

У вступному слові Лариса Петрівна відзначила, що історія людського суспільства поклала на батькову та материнську голови відповідальність за своїх дітей, за організацію життя родини, призначивши їх як найперших і незамінних вихователів у житті кожної дитини.

Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей, сімейні стосунки, побудовані на громадянському обов’язку, відповідальності, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною виховною силою.

У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові, так і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно говорять такі українські народні прислів’я і приказки: «Який кущ - така й хворостина, який батько - така й дитина». «Які мамо й татко, таке й дитятко». Слова батька та матері для дитини мають авторитетне значення.

Спочатку є тільки любов. Мама – найкраща, найдобріша. Батько – найдужчий, найсміливіший.

Куца Світлана Василівна,  директор спеціалізованої школи № 197 ім. Дмитра Луценка, презентувала заклад, розповіла про його статут, структуру й управління, кадровий склад, мову освітнього процесу, освітні програми, що реалізуються в закладі, навчальні плани, символіку та історію закладу, матеріально-технічне забезпечення, фактичну кількість осіб, що навчаються, про олімпіади та конкурси, про тісні та партнерські зв’язки тощо.

Перцьова Людмила Вікторівна,  соціальний педагог СШ № 197, розкрила перед колегами тему семінару: «Роль батька в сімейному вихованні дитини», презентувала та провела рольову гру «Найкращий тато в світі», ознайомила  з  арт-терапевтичною  технікою  «Малюнок кавою» та підкреслила, що виражена любов батька дає відчуття особливого емоційно-психологічного благополуччя, яке не може повною мірою забезпечити самотня жінка-мати. Любов батька вчить і сина, і дочку тому, як може проявляти себе любов чоловіка до дітей, до дружини і до оточуючих. Любов тата забезпечує приклад батьківської поведінки для дітей в майбутньому, формування життєвої позиції в суспільстві.

Підводячи підсумки семінару, Совенко Л.П. подякувала учасникам семінару за плідну роботу та наголосила, що батьківська душевна турбота про дитину – це здатність швидко, гаряче і діяльно відгукнутися на її потреби.

Добре виховати своїх дітей – не тільки найголовніший моральний, а й конституційний обов’язок кожного батька і кожної матері. За виховання своїх синів і дочок вони відповідають перед суспільством. Суть цього прекрасно передав А.С. Макаренко, який писав: «Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але це – не все: наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це – наші сльози, це – наша провина перед іншими людьми, перед усією країною».

Бути батьком – означає допомагати дітям формувати свій характер.

Батько в сім’ї.

• Батько – це один з перших об’єктів, який грає роль в ранній ідентифікації дитини. Саме батько допомагає усвідомити новонародженому його стать. Ти дівчинка! Ти хлопчик!
• Тато для дитини не просто рідна людина, а зразок чоловіка, символ мужності, чоловічого начала.
• Завдяки тій символічній функції, яку він виконує, батько допомагає малюкові скласти уявлення про себе самого і про оточуючих.
• Батькові властива природжена реакція у напрямі турботи про дружину, дітей та їх захисту. Саме новонароджений дуже сильно впливає на зміцнення інстинкту захисту у чоловіків.
• Роллю тата є певний приклад поведінки, джерело упевненості і авторитету. Батько – уособлення дисципліни і порядку.
• Батько – найбільш природне джерело пізнання про світ, працю і техніку. Він сприяє орієнтуванню на майбутню професію і створює соціально корисні цілі і ідеали. Якщо мати надає дитині можливість відчути інтимність людської любові, то батько проводить малюка по дорозі до людського суспільства.
• Батько може сформувати у дитини здібність до ініціативи і протистояння груповому тиску. Чим більше дитина прив’язана до матері (в порівнянні з батьком), тим менш активно вона може протистояти агресії оточуючих.
• Авторитарність батька створює позитивний вплив на розумові характеристики дітей.
• Батько менше опікає дітей, надає їм більше самостійності, виховуючи в дитині самодисципліну. Цим самим батьки заохочують процес відділення дитини від матері і прискорюють адаптацію до соціальних умов.
• Батько – єдиний герой для дитини, який здатен розігнати тіні і залякати будь-яке чудовисько. З татом у дитини пропадає страх. Тато всемогутній і невразливий, він може все в очах дитини.

Джерело: управління освіти, молоді та спорту.