Сезон гострих кишкових інфекцій (ГКІ)
Гострі кишкові інфекції (ГКІ), як і більшість інфекційних хвороб, мають сезонний підйом захворюваності - літньо-осінній. Теперішній час і є найбільш загрозливим для росту захворюваності на ГКІ та появи значних спалахів цих хвороб.
Головним місцем локалізації збудників ГКІ є травна система організму хазяїна. У зв’язку з тим, що паразит локалізується найчастіше в кишківнику, ці захворювання називають кишковими інфекціями.
Передача збудників ГКІ здійснюється фекально-оральним механізмом, у якому задіяні харчові продукти, вода, мухи, руки, предмети побуту (посуд, іграшки, рушники тощо).
Шляхами передачі збудників ГКІ є харчовий, водний, контактно-побутовий.
Рівень захворюваності різними нозологічними формами ГКІ залежить від кількості збудника, шляху його передачі та зовнішніх чинників (температури, вологості тощо).
До групи ГКІ належать черевний тиф та паратифи А і В, інші сальмонельози, шигельоз, вірусний гепатит А, холера, різні вірусні захворювання ( ротавірусні, ентеровірусні тощо) та інші.
Основними симптомами ГКІ є: нудота, блювота, пронос, біль в животі, відсутність апетиту, підвищення температури, загальна слабкість.
Треба пам’ятати, що хвороба проявляється не відразу. Від моменту потрапляння збудника в організм людини до появи перших ознак захворювання проходить від 1 до 7 днів ( інкубаційний період).
Усі збудники ГКІ є специфічними паразитами людини і тварин. Проте вони мають здатність виживання та розмноження в зовнішньому середовищі (у воді, ґрунті, харчових продуктах, предметах ужитку тощо). Вони зберігають життєдіяльність на різних предметах від 1 - 5 днів до декількох місяців, особливо в теплий період року. Сприяють розповсюдженню збудників мухи.
Як свідчить епідеміологічний аналіз за 6 місяців 2021 року, у м. Києві спостерігалось зниження захворюваності на ГКІ порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 11,8 % та на 28,6 % проти показника по Україні. Цьому сприяли обмежувальні заходи у зв’язку з поширенням COVID-19.
Серед хворих 81,4 % складали діти. Найвища захворюваність була серед дітей до 4 років.
У 2021 році спалахи кишкових інфекцій в м. Києві не реєструвались.
Факторами передачі збудників ГКІ слугували: готові кулінарні вироби- 40,0%, овочі і фрукти- 20,2%, молокопродукти- 17,0%, яйця-12,2 %, ковбасні вироби-4,6%, кондитерські вироби-2,7%, соки та інші продукти-1,3%.
У більшості випадків, продукти були придбані в місцях несанкціонованої торгівлі або зберігались з порушеннями.
Ураховуючи фекально-оральний механізм передачі ГКІ, в теплу пору року слід бути особливо обережним, ретельно стежити за чистотою рук, харчуватись лише свіжими стравами, приготовленими з дотриманням санітарних правил, знищувати мух. Сирі овочі та фрукти треба добре мити проточною водою, обливати окропом. Продукти, що швидко псуються, зберігати в холодильнику, дотримуючись термінів їх придатності.
Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода. Велику небезпеку становить вода відкритих водойм, яка забруднюється нечистотами каналізаційних стоків, атмосферними опадами, змитими з поверхонь ґрунту, з водних суден. Під час купання у річках, озерах, ставках тощо необхідно запобігати ковтанню води. Не слід використовувати її для миття продуктів, посуду, рук.
Крім того, застерігаємо від придбання продуктів харчування в місцях несанкціонованої торгівлі, а також на ринках і торговельних місцях у разі відсутності належних санітарних умов (холодильного обладнання, рукомийника, окремого обладнання для обробки сирих і готових продуктів тощо).
Таким чином, необхідно робити все для того, щоб з їжею та водою в організм людини не потрапили збудники ГКІ.
У разі появи шлунково-кишкових розладів необхідно негайно звертатись до лікаря, не вдаючись до самолікування. Хвороба може перейти в хронічну форму з розвитком дисбактеріозу, що дуже важко піддається лікуванню.
Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дає можливість уникнути зараження на ГКІ. Боротьба з кишковими інфекціями - справа всієї громадськості, кожного з нас.
Джерело: Голосіївський міжрайонний відділ ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ України».