Що потрібно знати про лихоманку Західного Нілу?

Лихоманка Західного Нілу – гостре трансмісивне інфекційне захворювання, яке передається комарами та має прояви поліаденіту, з висипкою на шкірі тулуба та серозним запаленням мозкових оболонок.

Збудником лихоманки є вірус, який зберігається у замороженому та висушеному стані, але гине при температурі більше 56 °C протягом 30 хвилин. Інактивується ефіром та дезоксіхолатом.

Інкубаційний період коливається від декількох днів до 2-3 тижнів (частіше 3-6 днів).

Захворювання розпочинається гостро з підйому температури тіла до 38-40 °C, супроводжується ознобом. У декого перед підйомом температури спостерігається загальна слабкість, зниження апетиту, утомлюваність, відчуття напруження у м’язах, особливо литкових, пітливість, головний біль.

Період лихоманки триває у середньому 5-7 днів. Характерні ознаки інтоксикації: головний біль у ділянці лоба та очей, а також шиї і попереку, інколи в суглобах кінцівок. Виникає багаторазова блювота, відсутність апетиту, біль в ділянці серця.

Шкіра часто гіперемована, може спостерігатись макулопапульозний висип (5% випадків). Висип може набувати геморагічний характер. Виявляється гіперемія кон’юктиви повій та очних яблук. Надавлювання на око болюче. Має місце гіперемія м’якого та твердого піднебіння. Рідко зустрічається закладеність носу та сухий кашель. Часто спостерігається збільшення периферійних лімфатичних вузлів, які чутливі або болючі при пальпації.

Відзначається тенденція до артеріальної гіпотензії.

Дуже рідко може розвинутись пневмонія (0,3-0,5%).

Язик звичайно має густе сірувато-біле нашарування, суховатий. При пальпації визначається біль в м’язах передньої черевної стінки. Відмічається схильність до затримки стула. Чутливими при пальпації бувають печінка та селезінка. Можуть бути шлунково-кишкові розлади (проноси).

У 50% хворих спостерігається синдром серозного менінгіту.

Важка форма лихоманки Західного Нілу з ураженням ЦНС виникає у одного хворого з 1000 інфікованих людей.

Летальність при лихоманці Західного Нілу з вираженими клінічними проявами складає 4,5%. Спеціального лікування не існує. Можливе лише симптоматичне лікування (жарознижуючі препарати).

Клінічна підозра захворювання на лихоманку Західного Нілу може бути підтверджена тестом на антитіла класу IgM у сироватці крові або пошуком вірусної РНК методом ПЛР.

Резервуаром інфекції є птахи та гризуни, переносниками вірусу – комарі та кліщі. Хвороба має чітку сезонність – з червня по жовтень, коли умови для розвитку комарів найбільш сприятливі. Частіше хворіють люди молодого віку.

Хвороба зустрічається на усіх континентах. У країнах південної Європи ризик заразитися в літній період існує вже давно.

Однак, у зв’язку із змінами клімату вірус лихоманки Західного Нілу добрався і до Німеччини.

Зонами ризику в Європі є південь Франції, північ Італії, Греція, значна частина Балкан, Туреччина, Ближній Схід, північ Чехії, Угорщини, Словаччини та Австрії.

Зафіксовані випадки лихоманки Західного Нілу і в Україні. Пов’язано це з тим, що безліч видів перелітних птахів, що заселяють південь Європи, влітку переміщуються в Україну для гніздування та вирощування потомства. Серед цих птахів можуть бути заражені вірусом лихоманки Західного Нілу, від яких заражаються місцеві комарі. Це сприяє виникненню небезпечних місцевих тимчасових (літніх, літньо-осінніх) осередків за рахунок циркуляції вірусу поміж птахами і комарами. Підтвердженням цьому є реєстрація у липні-серпні 2024 р. випадків лихоманки Західного Нілу серед мешканців м. Києва, в т.ч. Святошинського району (2 випадки), які не виїжджали за межі країни.

Профілактика лихоманки Західного Нілу базується виключно на заходах по захисту від нападу комарів (репеленти, протикомарині сітки).

Існують наступні пропозиції:

- носіння одягу світлого кольору з довгими рукавами та штанами;

- перед виходом на вулицю додаткова обробка відкритих ділянок шкіри засобами для захисту від комарів (репеленти);

- використання москітних сіток на вікнах та дверях для запобігання проникненню комарів у приміщення;

- відмова від зберігання стоячої води у відкритих резервуарах в приміщеннях;

- обробка заражених комарами територій інсектицидами.

У разі ж виникнення захворювання необхідно відразу звертатись за медичною допомогою.

Бережімо здоров’я, дотримуючись правил профілактики.

Джерело: Голосіївський МВ ДУ «КМЦКПХ МОЗ»