Співвідношення понять «корупція», «корупційне діяння» та «корупційне правопорушення»

Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.

Найчастіше термін застосовується у відношенні до бюрократичного апарату і політичної еліти. Характерною ознакою корупції є конфлікт між діями посадової особи та інтересами його працедавця або конфлікт між діями виборної особи і інтересами суспільства. Багато видів корупції аналогічні шахрайству, що здійснюється посадовою особою, і відносяться до категорії злочинів проти державної влади.

Корупції може бути схильна будь-яка людина, що володіє дискреційною владою — владою над розподілом якихось ресурсів, що не належать йому, на свій розсуд (чиновник, депутат, суддя, співробітник правоохоронних органів, адміністратор, екзаменатор, лікар тощо). Головним стимулом до корупції є можливість отримання економічного прибутку (ренти), зв'язаного з використанням владних повноважень, а головним стримуючим чинником — ризик викриття і покарання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Корупційні діяння мають такі види:

— зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень та інші посадові злочини, що вчиняються

для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;

— розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням посадового становища;

— незаконне одержання матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;

— одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів,

нерухомості або іншого майна з використанням пільг чи переваг, не передбачених законодавством, або на які особа не має права;

— хабарництво;

— здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб

підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов'язаних з ними можливостей;

— сприяння з використанням посадового становища фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;

— неправомірне втручання з використанням посадового становища у

діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення;

— використання інформації, одержаної під час виконання посадових

обов'язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необґрунтована відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання, надання недостовірної чи неповної службової інформації;

— надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам

 шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень;

— «протежування» з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду особи, яка за діловими і професійними якостями не має переваг перед іншими кандидатами.

Джерело: Святошинське районне управління юстиції у м. Києві