Святкуємо Старий Новий рік
Старий Новий рік — за григоріанським календарем припадає на північ між 13 і 14 січня («новим стилем»). Вечір напередодні Старого Нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором і є традиційно одним з улюблених свят українців.
14 січня в Україні святкують Старий Новий рік, або Василя — покровителя хліборобства, яке дуже шанують християни. Народився Святий Василь у м. Кесарії Кападокійській. Він був надзвичайно обдарованим, ще в молоді роки став видатною людиною серед учених мужів — християн. Його товаришем був Григорій, названий пізніше Богословом. Після закінчення навчання обидва вирішили присвятити своє життя служінню Богові. Заснувавши монастир, святі Василій та Григорій написали «Статут чернечого життя», якого й досі значною мірою дотримуються ченці.
Свій статок святий Василій витрачав на бідних, на заснування лікарень та притулків для знедолених, а вільний час присвячував добрим справам, щоб допомогти тим, хто опинився у скруті. Помер Святитель 14 січня 378 року, тому саме цього дня у храмі відправляється урочиста служба на честь Василія Великого.
Які ж традиції святкування Старого Нового року? Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. Головна людина цього дня — перший посівальник. Він — перший «полазник», який приносить до оселі щастя. Найкращими «полазниками» вважаються молоді особи чоловічої статі, а недобра прикмета — якщо першою до хати завітає немічна бабуся.
Цього дня діти прокидаються дуже рано, бо в них важлива справа — посіяти треба. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики яким виповнилося 14 років або чоловіки. Спочатку засівають власну хату житом чи пшеницею, а потім ідуть засівати до сусідніх осель.
"Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.