Традиції святкування Масляної

Цього року Масляна розпочалася 24 лютого і триватиме  до  2 березня. Масляна завжди святкується за сім тижнів до Великодня і після неї розпочинається Великий піст.

Масляна – стародавнє слов’янське свято, яке дісталося нам у спадок від язичницької культури. Спочатку Масляна була пов’язана з днем весняного сонцестояння, але з прийняттям християнства вона стала випереджати Великий піст і залежати від його термінів.

Масляна – це ще й сімейне свято. Весна асоціюється з початком нового життя, з продовженням роду. Тому раніше особливо шанували і вітали молодих людей, що вступили в шлюб у минулому році. Холостякам на Масляну до ніг прив’язували особливу колодку і примушували їх ходити так  весь день.

Номінально ж у народі вважається, що на Масляну зима йде геть зі свого холодного палацу. З цими днями пов’язано багато веселих  жартів, примовок,  пісень, прислів’їв та приказок: «На горах покататися, в млинцях повалятися», «Без млинця, не масляниця», «Не життя, а масляниця», «Хоч з себе все закласти, а масляницю провести», «Не все коту масляниця, буде і Великий піст».

На Масляну неділю що не день, то свій звичай. Їжа в ці святкові дні стає найважливішою формою життя. Потрібно вдосталь їсти коров’ячого масла, сметани та сиру. Проте основною стравою є - млинці, які печуть щодня з понеділка і особливо багато – з четверга по неділю. Цей час називається широкою масляницею. На відміну від багатьох інших свят на масляницю не тільки їдять вдома, в сім’ї, а й часто ходять в гості та запрошують гостей до себе.

Кожен день Масляної має свою назву:

1 день – зустріч (існує така приказка «З себе хоч останнє продай, а Масляну добре зустрічай»).

2 день – залицянки (наряджали солом’яну ляльку, возили по селу. Всі в цей день повинні бути святково вбраними).

3 день – лакомка (на стіл господиня ставила сметану та масло, варення та сир і зазивала до себе у гості, щоб пригостити. Гості пригощались і хвалили господиню).

4 день – широкий четвер (в цей день проводились ярмарки, будувалися укріплення зі снігу, великі снігові гірки, проводилися змагання на сніжках).

5 день – тещина вечеря (зяті звали тещ у свій дім і дарували їх, пригощали).

6 день – золовчині посиденьки (золовка – це сестра чоловіка і з нею треба в мирі і ладі жити молодій невістці. В цей день дівчата знаходили час, щоб залишитися самим на кухні і виготовити свій особливий «млинець для приворожки»).

7 день – Прощена неділя (в цей день треба просити пробачення у близьких, рідних, сусідів, знайомих. Ненависть, нелюбов з своєї душі перед Великим постом треба прибрати. Треба пам’ятати – не можна робити ніяке діло не примирившись з ближнім).

Останнім днем Масляної закінчуються весільні неділі, настає час Великого посту.

Отже, в Прощену неділю – кожен має пробачити всім своїм кривдникам та попросити вибачення у всіх рідних знайомих, на що зазвичай прийнято відповідати «Бог простить».

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини щиросердно бажає всім добра, злагоди,  миру та чистоти власної душі.

Джерело: управління культури, туризму та культурної спадщини