У Центрі «Десантник» вшанували пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи (фото)
Аварія, що сталася на Чорнобильській атомній електростанції в квітні 1986 року, залишається найдраматичнішою та найважчою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Вона і зараз впливає на життя мільйонів людей. Її масштаби могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.
З метою виховання небайдужості до минулого і майбутнього своєї держави, співчуття до чужого болю як до свого, до загальнонародного болю як особистого, почуття любові до людини, землі, держави в Центрі військово-патріотичного та спортивного виховання молоді «Десантник» пройшло ряд заходів з нагоди відзначення 30-х роковин Чорнобильської катастрофи. Зокрема, у відділі Центру, за адресою: просп. Л.Курбаса, 18-Д відбулася виставка малюнків «Чорнобиль не має минулого часу».
Цього дня у Центрі «Десантник» також говорили про Чорнобиль та розповідали вихованцям про те, що випало на долю тих людей, які героїчно, ризикуючи своїм здоров’ям та життям, намагалися загасити страшну пожежу. Переглядаючи документальний фільм «Черная быль...» діти ледве стримували сльозі, розуміючи горе тих людей, які опинились у зоні відчуження.
Лише пам'ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров'я та життя. Пам'ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам'яті, що не даватимуть забути про трагедію.
Джерело: Центр ВПСВМ «Десантник»