«Учітеся брати мої думайте читайте і чужому научайтесь й свого не цурайтесь» (фото)


По дорозі для учнів і вчителів відкривалися безмежні краєвиди Київщини і Черкащині, які так колись надихали Тараса в його творчості і живили глибоку любов до неньки України. Саме такі почуття заповідав Тарас Григорович плекати у собі і у підростаючому поколінні.
Той, хто пам’ятає своє минуле, може гідно створити своє майбутнє. Під час подорожі діти мали змогу відчути велич України, яку відкривав для своїх сучасників видатний українець, а також надихаючись, співаючи пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» на могилі Тараса і, дивлячись з Чернечої гори на широкий Дніпро, який простягнувся до небокраю як широка українська душа. Незабутні хвилини єднання…
Юні кияни завітали до Тараса Григоровича не лише з квітами, а і з цінним дарунком – концертом, який відбувся в стінах музею Шевченківського національного заповідника для всіх охочих: адміністрації та працівників музею, відвідувачів. Лунала українська пісня як на слова Тараса Шевченка, так і на слова народні. Хор старших класів під керівництвом Тетяни Булгакової розпочав виступ школи піснею «Садок вишневий коло хати» (музика Гната Хоткевича) і продовжив «Ой на Купала» Людмили Шукайло.
З музичним вітанням виступав дует «Сестри Наруцькі» (викладач Тетяна Стефанишина) із «Молитвою за Україну», «Зоре моя вечірняя» Якова Степового, яку вони не тільки співали, а й грали на сопілках. Також прозвучала пісня «Відродження» Лесі Горової, як заклик до віри і надії, що наша нація має відродитися через випробування і кропітку працю. Натхненно звучала «Черемшина» Василя Михайлюка у виконанні Ольги Лісовської. Максим Король (викладач Олена Лебідь), як юний кобзар, виконав на бандурі № «Підростай Іванчику» Миколи Ведмедері.
Із сольним виступом вийшла до глядачів Тетяна Білоус (викладач Олена Маєва), виконавши «Калинову Україну» Наталії Май. Слухачі мали можливість почути ніжний звук гітарних струн: у виконанні ансамблю гітаристів (викладач Валентина Колесникова) лунала українська народна пісня «Ой лопнув обруч» (обробка Аліни Бойко). Подарували веселий настрій баяністи: дует у складі Миколи Мостовенка і Володимира Свириденка (викладач Ольга Макаренко), виконавши українську народну пісню «Вечір надворі» і «Польку» Миколи Кропиви. І безумовно звучали солоспіви на слова Тараса Григоровича: Ірина Кравченко виконала «Утоптала стежечку», Меланія Куліш – «Нащо мені чорні брови» і «Плавай, плавай лебедонько». На завершення музичні вітання від юних киян дарував дівочий вокальний ансамбль «Ангельорус» (викладач Тетяна Стефанишина) з творами на слова Тараса Шевченка «Думи мої» (музика народна), «Ой по горі роман цвіте» і «Закувала зозуленька» Світлани Острової, «Якби мені черевики» Євгена Козака. Заключним акордом було спільне виконання всіма учасниками поїздки разом з працівниками музею пісні «Садок вишневий коло хати».
Зі словами подяки виступив в. о. директора заповіднику п. Марян Піняк, подарувавши дитячій музичній школі № 23 «Кобзаря», і вручивши подячну грамоту.
На юних музикантів чекала екскурсія по музею, під час якої діти відкрили для себе багато цікавих і маловідомих подій з життя Тараса.
Наповненні яскравими враженнями, учасники поїздки впродовж всієї дороги до дому у автобусі співали українських пісень і, приїхавши до рідного Києва, завершили поїздку «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...». І відчуваючи цю безмежну любов в дитячих серцях до України ми розуміємо, що заповіти Тараса помалу втілюються в сьогоденні, завдяки мудрому вихованню підростаючого покоління.
Джерело: відділ культури та охорони культурної спадщини