Учні спеціалізованої школи № 304 відвідали Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (фото)
Нещодавно учні 7-Вкласу спеціалізованої школи № 304, разом з класним керівником Катериною Романівною Кірєєвою, побували на екскурсії в невеликому містечку Переяслав-Хмельницький, що на Київщині.
Це мальовниче містечко вмістило на своїй території багато музеїв: музей архітектури часів Київської Русі, музей Григорія Сковороди, музей хліба, музей космонавтики, музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, що є справжньою перлиною заповідника.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – справжнісіньке старосвітське село, яке має адміністративний центр (сільську управу), шинок, корчму, ставки, городи, церкви, сади, церковнопарафіяльну школу, колекцію вітряків і навіть мисливський будинок князя О. Горчакова. А чого варті затишні хатки гончара, бондаря, ткача, столяра з усім домашнім начинням, з яких немов тільки-но вийшла господиня!
Прогулянка по музею зайняла близько 2-х годин. Музей чудовий, відразу вражає красою і великою кількістю експонатів. На території музею створена атмосфера українського села.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – перший в Україні музей просто неба, будівництво якого було започатковано в 1964 році.
Унікальний музейний комплекс має площу 25 га. Тут розміщено понад 300 об’єктів, з яких – 122 пам’ятки народної архітектури; експонується понад 20 тис. експонатів – речей побуту та вжитку, знарядь праці, витворів народних майстрів, археологічні матеріали, документи, світлини.
Музей репрезентує українське село Середньої Наддніпрянщини 2 пол. ХІХ – поч. ХХ ст.ст.; сільські ремесла та промисли; вітряки та водяні млини; розділ ”Матеріальна культура найдавнішого часу”; 12 тематичних музеїв.
Особливістю музею є показ розвитку ремесел та основних етапів еволюції народного житла і пов’язаної з ним матеріальної і духовної культури українців.
Вдало використано природний ландшафт та відтворено народні традиції озеленення дворів, вулиць, провулків, вигонів, майдану. Городи, сади, квітники, декоративні насадження надають музею переконливості, життєвості, дають повну уяву українського села ХІХ ст. Доповнюють експозицію музею-села двоє рукотворних озер.
У Музеї народної архітектури та побуту в окремих архітектурних пам’ятках та спеціально побудованих павільйонах створено експозиції дванадцяти тематичних музеїв, які більш поглиблено розкривають окремі теми з історії народного побуту, традицій, звичаїв та обрядів, народної творчості, землеробства, хлібопекарства, народного транспорту, розвитку науки та техніки.
На території музею просто неба, в унікальній пам'ятці архітектурного зодчества XVII ст. (1651 року), перевезеної із села Пищики Сквирського району Київської області, учням запам’яталася експозиція музею українського рушника . У музеї представлено 300 рушників різних регіонів (Київської, Полтавської, Чернігівської, Черкаської областей, район Полісся).
Екскурсія учням сподобалась, всі залишилися задоволені.
