Ухилення від мобілізації має наслідки згідно чинного законодавства
Нещодавно в Україні стартувала чергова хвиля мобілізації.
Захист Батьківщини від агресора є конституційним обов'язком усіх українців (стаття 65 Конституції України). Однак не всі військовозобов'язані мають бажання служити, тим паче відправлятися у зону АТО. У зв’язку з тим, що почастішали випадки порушень законодавства про військовий обов’язок та мобілізацію Святошинське районне управління юстиції у м. Києві проаналізувало українське законодавство на предмет відповідальності за бажання уникнути призову до Збройних сил.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни та посадові особи, винні у порушенні законів та інших нормативно-правових актів з питань мобілізації, несуть відповідальність згідно із законом.
Наслідки за ухилення від служби прописані у кількох статтях Адміністративного та Кримінального кодексів України, отже порушник може як відбутися штрафом, так і сісти за ґрати.
Кодекс про адміністративні правопорушення України в статті 210 закріпляє, що порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу: - за неявку до військкомату без поважних причин або несвоєчасне подання відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85-119 грн.
Штраф здається невеликим. Навіть за повторне таке порушення протягом року можуть стягнути від 170 грн до 255 грн. Проте у травні 2014 року Адміністративний кодекс було доповнено статтею про порушення законодавства про мобілізацію, де штрафи вже значно більші.
У статті 210-1 йдеться про те, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі 170-510 грн, а на посадових осіб - 510-1700 грн. Повторне таке порушення протягом року збільшує штраф до 510-1700 грн для громадян та 1700-5100 грн для посадовців.
Також Адміністративний кодекс передбачає штрафи у розмірі 17-51 грн за умисне зіпсуття або втрату військових документів і до 17 грн за неявку у військкомат для приписки до призовної дільниці.
У свою чергу в Кримінальному кодексі покарання прописані точніше і лаконічніше. Найбільш тяжке покарання призначено за ухилення від мобілізації, і такий порушник може провести до п'яти років за ґратами.
Кримінальний кодекс України у статті 335 закріплює, що ухилення від призову на строкову військову службу - карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 336 говорить про те, що ухилення від призову за мобілізацією - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Стаття 337 декларує положення про:
А) Ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військкоматом, карається штрафом до 850 грн або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Б) Ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів карається штрафом до 1190 грн або арештом на строк до шести місяців.
Також варто зазначити, що поточного року військовою прокуратурою Центрального регіону України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення 25 таких кримінальних правопорушень.
Якщо ж військовозобов’язаний призваний до лав Збройних Сил України чи інших військових формувань, то скоєні ним злочини можуть кваліфікуватися як військові, залежно від вчиненого кримінального правопорушення.
Найбільш поширеними військовими злочинами є: «непокора» (стаття 402 КК України, максимальний строк покарання — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років), «самовільне залишення військової частини або місця служби (стаття 407 КК України, максимальний строк покарання — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років), «дезертирство» (стаття 408 КК України, максимальний строк покарання — позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років), "викрадення, привласнення військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин (стаття 410 КК України, максимальний строк покарання — позбавлення волі від десяти до п’ятнадцяти років).
Відповідальність за військові злочини несуть військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також військовозобов’язані під час проходження ними зборів та інші особи, визначені законом.
У 2014 році військовою прокуратурою Центрального регіону України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення 413 таких злочинів.
Мобілізація триватиме три місяці, тож зараз, якщо ви не знайшли себе серед груп громадян, яких не торкнеться мобілізація, саме час обирати - ризик для життя під час захисту країни чи судимість із виправними роботами.
У зв’язку з вищенаведеним Святошинське районне у м. Києві управління юстиції звертається до усіх військовозобов’язаних, військовослужбовців, посадових осіб неухильно виконувати вимоги законодавства про військову службу та мобілізацію.