Усе про кашлюк
Інфекційні хвороби мають дві особливості: сезонність – регулярний підйом захворюваності у певний період року (літо, зима) та циклічність – регулярні коливання рівня захворюваності у багаторічній динаміці.
У річній динаміці захворюваності для кашлюка характерне зростання, починаючи з липня-серпня та досягаючи максимуму в осінньо-зимовий період.
Циклічність кашлюка простежується з підйомами захворюваності через 3-5 років, перевищуючи рівні захворюваності у міжепідемічний період у 2-4 рази. Циклічність пов’язана з накопиченням прошарку сприятливих осіб, особливо серед нещеплених дітей. Основними віковими групами ризику є діти раннього віку, які ще не були щеплені проти кашлюка, та підлітки і дорослі, які не були щеплені і не хворіли на кашлюк або імунізовані понад 10 років назад.
Попередні роки (2020-2023 рр.) сприяли запобіганню поширенню кашлюка в Україні завдяки карантинних заходів по COVID-19 та розосередження населення (міграція, дистанційне навчання, робота) під час воєнного стану.
Проте 2024 рік став часом можливостей для розповсюдження кашлюка.
У місті Києві, як і в цілому в Україні, вже у 2023 р. спостерігалось зростання захворюваності на кашлюк до 80 випадків проти 4 за 2022 р.
У Святошинському районі за 2023 р. зареєстровано 9 випадків кашлюка (за 2022 р. – 0), а за 6 місяців 2024 р. – 64 випадки проти 3 випадків за аналогічний період 2023 р. Серед усіх хворих у 2024 р. 50 % не були щеплені проти кашлюка. 33 хворих – діти у віці 10-14 років, термін імунізації яких перевищує 10 років. 83,6 % хворих склали школярі та 11,5 % організовані діти, які могли призвести до розповсюдження кашлюка у закладах освіти району. Проведення комплексу протиепідемічниї заходів та наявність щеплень у спілкуючих дітей завадило поширенню цього важкого інфекційного захворювання.
Кашлюк – гостра антропонозна інфекція з аерогенним механізмом передачі, що супроводжується катаральними явищами у верхніх дихальних шляхах та специфічним нападоподібним спазматичним кашлем з шумним вдихом у кінці приступу та блювотою після кашлю, з можливою зупинкою дихання.
Джерелом інфекції є людина (хвора, носій).
Зараження відбувається при контакті з джерелом збудника інфекції, а також через предмети побуту, іграшки тощо.
Хвороба має циклічний перебіг:
- інкубаційний період – 3-14 днів;
- катаральний період – 3-14 днів;
- період спазматичного або судомного кашлю – від 2-3 до 6-8 тижнів;
- період реконвалесценції – 2-4 тижні, іноді до 6 місяців.
Хвора людина є небезпечною для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (7 днів до захворювання). Більшість хворих на кашлюк втрачають контагіозність через 4-6 тижнів від початку захворювання.
Велику небезпеку, особливо в організованих дитячих колективах, являють хворі на стерту форму захворювання, у яких діагноз кашлюка не встановлюють або встановлюють надто пізно. Крім того, обстеження осіб, у яких кашель присутній протягом 1 тижня і більше, показали, що від 20 % до 30 % дорослих з тривалим кашлем можуть мати кашлюк. Тому хворі як джерело збудника інфекції загалом є активними.
В осередках інфекції носійство збудника здоровими особами спостерігається у 1-2 % щеплених дітей або у тих, хто хворів на кашлюк раніше. Бактеріоносійство зустрічається у дорослих (батьків хворих дітей, працівників закладів освіти).
Ураховуючи несприятливу епідемічну ситуацію в країні, переважання стертих форм інфекції серед хворих, важкість клінічного визначення хвороби впродовж найбільш заразного періоду, лабораторна діагностика стає важливою ланкою у виявленні інфекції та системі протиепідемічних заходів. Таким чином, у сучасних умовах не можна орієнтуватись тільки на клінічну діагностику.
Лабораторна діагностика кашлюка може здійснюватись трьома методами:
- бактеріологічним – виділення збудника зі слизу задньої стінки ротоглотки;
- серологічним – визначення специфічних антитіл в сироватці крові людини;
- ПЛР – виявлення антигенів зі слизу задньої стінки рото глотки.
Лабораторні обстеження проводять:
1. З діагностичною метою:
- хворих з підозрою на кашлюк за клінічними ознаками;
- дітей із закладів освіти, пологових будинків, дитячих лікарень, санаторіїв, що кашляють протягом 5-7 днів і більше;
- дорослих, що працюють з дітьми в зазначених вище організаціях, які кашляють протягом 5-7 днів і більше;
- реконвалесцентів перед випискою у закриті дитячі установи, стаціонари, санаторії.
Серологічні дослідження проводять на 2-3 тижні захворювання. Результати можуть мати діагностичне значення тільки при вивченні у динаміці, досліджуючи парні сироватки хворого 2-3 рази з інтервалом 1-2 тижні.
ПЛР проводять у перші 3-4 тижні захворювання (мазок із слизової оболонки нижнього носового ходу і задньої стінки ротоглотки).
Бактеріологічне обстеження варто проводити в ранній термін захворювання (не пізніше 3-го тижня) дворазово щодня або через день. Взяття матеріалу здійснюють натщесерце із задньої стінки ротоглотки або методом «кашлевих пластинок».
2. За епідемічними показами:
- дітей і персонал дитячих дошкільних , дитячих оздоровчих установ, початкових класів шкіл, пологових будинків, дитячих лікарень, санаторіїв при спілкуванні з хворим в організації;
- дітей до 7 років і дорослих, які працюють в зазначених вище дитячих установах, при спілкуванні з хворим на кашлюк у домашніх умовах.
Обстеження проводять дворазово на 2-4 тижнях від початку кашлю у першого хворого в осередку.
Кашлюк залишається захворюванням з великою епідеміологічною значущістю у світі.
За даними ВООЗ щорічно у світі хворіє на кашлюк 50 млн. людей, помирає від нього до 1 млн. хворих. Захворювання реєструються повсюдно. Однак в різних країнах рівні захворюваності мають суттєві коливання, які залежать від національних програм вакцинації та безпосередньо пов’язані зі ступенем щеплення населення.
Зростання захворюваності на кашлюк в Україні ставить дітей під велику загрозу. У маленьких дітей недуг може привести до зупинки дихання. Для запобігання тяжких наслідків необхідно завчасно проводити профілактику.
Найкращий засіб захисту від кашлюка – вакцинація. В Україні вакцинація проти кашлюка визначена Календарем профілактичних щеплень (у 2, 4, 6 та 18 місяців життя дитини). Вакцинація допомагає значно знизити ризик розвитку тяжких форм захворювання та розповсюдження інфекції серед населення, формуючи колективний імунітет, зменшуючи шанси передачі інфекції від людини до людини.
Для запобігання розповсюдження захворювання в колективах діти, які не щеплені проти кашлюка без поважних причин (відмови батьків від імунізації дітей), можуть бути недопущені до відвідування закладів освіти (ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Важливим профілактичним заходом є раннє виявлення хворих та ізоляція їх (вдома, стаціонарі) до повного клінічного одужання (не менше 25 днів з початку захворювання).
Здорових бактеріоносіїв кашлюка у віці до 7 років ізолюють до отримання двох негативних результатів бактеріологічного обстеження з інтервалом 1-2 дні не раніше 14 днів.
В осередках кашлюка проводиться поточна дезінфекція протягом 14 днів від дати ізоляції хворого або до одужання хворого в домашніх умовах: вологе прибирання з використанням деззасобів, провітрювання, УФ-опромінення приміщень, знезараження іграшок, столового посуду, постільної білизни, рушників.
Щодо осіб, які спілкувались з джерелом збудника кашлюка, застосовується роз’єднання (заклади дошкільної освіти, 1-4 класи закладів освіти, заклади оздоровлення та лікування) і медичне спостереження (за дітьми та персоналом дитячих закладів). Контактні особи з домашнього осередка (діти до 10 років, які не щеплені і не хворіли на кашлюк) відсторонюються від відвідування закладів освіти на 20 днів з дня контакту за умови відсутності кашлю. Усі контактні підлягають дворазовому бактеріологічному обстеженню. Контактним дітям до 2-х років рекомендовано вводити імуноглобулін, а до 7 років, які не щеплені, після закінчення карантину, проводити імунізацію.
Таким чином, метою усіх заходів по боротьбі з кашлюком на сучасному етапі є подальше зниження захворюваності на кашлюк, особливо серед дітей перших років життя.
Піклування про здоров’я (своє, близьких, дітей) починається з профілактики. Для кашлюка основним профілактичним заходом є активна імунопрофілактика.
До осінньо-зимового періоду, періоду створення нових дитячих колективів (груп, класів), куди можуть прийти діти, хворі на кашлюк, ще є час для проведення щеплень дітям, що підлягають імунізації, обстеження осіб, які тривало кашляють, щоб не занести у новостворений колектив це захворювання та захистити себе від кашлюка: можливих тяжких ускладнень (бронхіт, пневмонія, колапс легень, емфізема, отит, синусит, розрив барабанної перетинки тощо).
Сподіваємось спільними зусиллями зупинити подальше зростання захворюваності на кашлюк та зберегти здоров’я людей, в першу чергу дітей району.
Джерело: Голосіївський МВ ДУ «КМЦКПХ МОЗ»