В Київській дитячій художній школі № 5 відкрито виставку з нагоди відзначення 170-річчя від дня народження видатного художника Іллі Рєпіна (фото)
Київська дитяча художня школа № 5 запрошує всіх шанувальників художнього мистецтва відвідати виставку, яка працюватиме до 30 вересня. Приходьте та відкривайте для себе чарівний світ, ім’я якому – мистецтво.
До відома:
Ілля Єфімович Рєпін народився 5 серпня 1844 року у місті Чугуїв Харківської області, у родини військового поселенця. Одним із його предків був український козак Ріпа.. Хлопцем навчався у місцевій іконописній майстерні. У 20 років подався до столиці Російської імперії – Санкт-Петербурга. У 1863 році навчався в Петербурзькій малювальній школі, у 1864-71 роках – у Петербурзькій Академії Мистецтв (учень І. М. Крамського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до Італії та Франції.
За конкурсне полотно «Христос воскрешає дочку Іаіра» Рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном, як академічний пенсіонер, за державний рахунок.
Рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873– 1876 роках, хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. Більше того, дещо несподіваний у вчинках, художник виставив деякі свої твори в Паризькому Салоні, незважаючи на заборону Петербурзької академії. Сам малював відносно мало. Для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «Садко у підводному царстві» (1876).
Період з 1870 по 1880 роки був насичений подорожами по Росії та створенням декількох відомих картин. Художник відвідав рідний Чугуїв, де збирав матеріали до майбутніх картин. Серед них – «Бурлаки на Волзі», «Дочка Віра в дитинстві», «Хресна хода в Курській губернії», «Царівна Софія». Саме в Чугуєві створене полотно «Протодиякон» зі складним образом православного священика, що викликав суперечливі відгуки через суперечливість самої особи. Значну історичну драму розв'язує й полотно «Цар Іван убиває свого сина» (1885).
В період з 1893 до 1907 року Ілля Єфімович є академіком, професором Петербурзької Академії; з 1878 року - член товариства Передвижників і мистецької групи «Мир искусства». За ініціативи Великого князя Сергія Олександровича Рєпін прийняв пропозицію працювати в Імператорській академії заради реформування навчального закладу. Майстерня художника була найпопулярнішою серед учнів того часу.
Творча та громадська діяльність Рєпіна була тісно пов'язана з батьківщиною. Ілля Єфімович вивчав українську історію, культуру, фольклор, порушив проблему українського стилю у мистецтві. Серед його друзів були М. Кропивницький, М. Мурашко, Д. Яворницький. Пензлю Рєпіна належать портрети діячів української культури - С. Любинської, М. Мурашка (1877), М. Костомарова, В. Тарновського (1880; «Гетьман»), С. Тарновської, Т. Шевченка (1888), Д. Багалія (1906).
На українську тематику написано численні твори – «Українська селянка» (1880), всесвітньовідома картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1878-91), «Вечорниці» (1881), «Чорноморська вольниця» (1908), «Гайдамака» (1902), «Гопак» (1930) та ін.; ілюстрації до творів М. Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок» (1872-82), книги Д. Яворницького «Запорожжя в залишках старовини і переказах народу» (1887); листівки за мотивами поеми Т.Шевченка «Прометей» (1910), чотири ескізи до проекту пам'ятника Т.Шевченку в Києві (1912-14) та ін.
Помер Ілля Рєпін і похований у Куоккала (у 1917-1940 - в складі Фінляндії; з 1948 - Репіно, тепер С.-Петербурзька обл., Російська Федерація).
У 1969 році в Чугуєві на батьківщині великого митця відкрито музей художника.
Джерело: Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації