В середній загальноосвітній школі № 206 відсвяткували день української духовності (фото)

День української писемності цього року припав на вихідний, однак у середній загальноосвітній школі № 206 не відмовилися відзначати цю подію.

Окрім всеукраїнського диктанту, учнівство влаштувало справжнє свято української культури.

Розпочалося усе святковим флешмобом “Я люблю Україну”, коли учні 1-11-их класів малювали картини, у яких відтворили, якою бачать Україну. А коли все намальоване склали у величезне полотно, то кожному з присутніх стало зрозуміло, що “Україна – це Я ”.

Після закінчення п’ятого уроку у актовій залі, як кажуть, яблуку не було де впасти: так багато глядачів зібрав Народний ансамбль танцю “Вітамінчики” на свій концерт-презентацію “Україна – єдина країна”. Чудово підготовлена програма, висока майстерність юних танцюристів справила надзвичайне враження. Кожен танок – це візитна картка певного регіону України: Полісся, Закарпаття, Волинь, Буковина, Полтавщина, Гуцульщина і навіть Кубань! Яка краса! Яке розмаїття барв, мелодій, ритмів!

Поринаючи у танок, кожен ніби пересвідчується, що Україна – безкрайня, безмежно багата земля. Справді, ми всі різні, але єдині у своїй любові до Вітчизни. Концерт закінчився, але не закінчились творчі перегони, бо одразу відчинилися двері майстер-класів, присвячених Україні. Безперечно любити – значить знати. Знати рідну мову і звичаї, народне мистецтво, культуру, рукоділля, особливості гостинності нашого народу.

Вихрович О.Є. з учасниками майстер-класу “Кольорове мереживо” виготували дуже естетичну, тонку у виконанні кольорову колективну витинанку “Квітуча Україна”.

Зразкам української вишивки навчала учасників майстер-класу “Веселка на полотні” учитель праці Ковальська Ж.П., і її маленькі розумнички так щиро захопилися вишиванням, що навіть додому не хотіли розходитись, а їх перші кольорові хрестики засіяли розмаїттям веселкових барв.

У наступному кабінеті працювали юні художники. Роботою керували старшокласники – обдаровані дев’ятикласниці Манукян Оля та Марченко Тетянка. І які ж яскраві шедеври народилися у “Сонячній палітрі”.

У кабінеті № 303 зібралися усі, хто шанує красу рідного слова. Разом з учителькою української мови та літератури Кодлубовською Л.В. вони опрацьовували мовні помилки, викорінювали “суржик” із свого мовлення, аби говорити рідною мовою бездоганно.

Найгучніше працювали у кабінеті 301 – саме тут зібралися учасники співочого гурту. Ну й виспівували народних пісень і діти, і їх мами та бабусі! Їх  тут зібралося понад два десятки. А допомагала їм, надихала на творчість учитель музики Гаращук В.В.

У сусідньому кабінеті зібралися справжні юні чарівниці, які під опікою Блізніченко О.А. вправно виготовляли косички-обереги, ляльки-мотанки, які здавна існують у нашій культурі. Навіть маленьких янголят-охоронців майстерно створювали дівчата з “косиці”.

Однак найбільше учасників зібрала на свій майстер-клас учитель початкових класів Чечко Г.П. Усі її гості хотіли власноруч приготували вареники. І справді, яка ж Україна без вареників? Варенику навіть пам’ятник споруджено. Ну і клопоту! Ну і поліпили, поки місили, розкачали, наліпили… А вже варилось як довго! Усі маленькі господиньки з ніг до голови  у борошні були. Але ж як смачно вийшло! Усі-усі вареники і поїли. Тепер готуватимемо вареники вдома. І хай усім буде смачно!

Ось якою побачили і показали інших рідну Україну учні середньої загальноосвітньої школи № 206! Стільки талантів, стільки праці і натхнення!

Свято української писемності вийшло багатим і незвично красивим.