В Святошині на засіданні колегії презентували проект Програми розвитку культури «Святошинська культурна долина на 2014-2015 роки»

Одним з питань порядку денного засідання колегії Святошинської райдержадміністрації, яке відбулося 23 січня 2014 року стала Програма розвитку культури «Святошинська культурна долина на 2014-2015 роки».

Зазначимо, що управлінням культури, туризму та охорони культурної спадщини вже розроблений проект програми розвитку культури і мистецтва у Святошинському районі міста Києва «Святошинська культурна долина на 2014-2015 роки», який членам колегії презентувала начальник управління Ірина Вікторівна Трусова. 

Комісія з питань культури та розвитку ООН визначила, що «культура» в сучасному світі «є цілим комплексом відмінних духовних, матеріальних, інтелектуальних та емоційних ознак, що характеризують певне суспільство чи окрему соціальну групу. Вона охоплює не лише мистецтво та літературу, а й спосіб життя, фундаментальні права людини, системи цінностей, традиції та вірування».

Тим часом, в Україні національна культура, нажаль, продовжує залишатись на залишковому принципі фінансування і залишковому існуванні.

Поза сумнівом, потрібен якісно інший рівень у взаєминах держави та культури, починаючи з фінансування культури і закінчуючи статусом людини, яка займається культурною діяльністю в суспільстві.

Розуміючи цю проблематику, Президент України в грудні 2013 року видав два Укази від 25 грудня «Про Всеукраїнський творчий звіт майстрів мистецтв та аматорів народного мистецтва України» та від 30 грудня «Про додаткові заходи щодо державної підтримки культури і мистецтва в Україні». Саме ці два Укази Президента  враховують визначальну роль культури в консолідації українського суспільства та спрямовані на створення умов для розвитку творчості людини, популяризації культурних традицій, сприяння подальшого розвитку професійного і аматорського мистецтва, поліпшення матеріально-технічної бази закладів культури, а також забезпечення реалізації та захисту прав громадян у сфері культури і мистецтва.

Варто нагадати і про проголошені на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України 27 лютого 2013 року, соціальні ініціативи Віктора Федоровича Януковича, одна з яких - «Діти – майбутнє України»,  передбачає забезпечення доступу кожної дитини до позашкільної освіти, створення умов для всебічного розвитку талановитих та обдарованих дітей та надання кожній дитині  можливостей для розвитку її творчих здібностей.

Ця ініціатива Президента безпосередньо стосується діяльності галузі культура, її складових – позашкільної мистецької освіти та дитячого аматорського мистецтва.

Для виконання завдань, поставлених Президентом України, бачення стратегії руху вперед і шляхів реалізації у досягненні цілей, нами і була розроблена районна програма розвитку культури і мистецтва «Святошинська культурна долина на 2014-2015 роки» в рамках затвердженої Київською міською радою «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року».

До речі, в місті  Києві діє, затверджена Київською міською радою,  міська програма «Столична культура і мистецтво на 2011-2015 роки», але вона спрямована на розвиток закладів культури міського підпорядкування.

Програмою «Столична культура і мистецтво на 2011-2015 роки» передбачено, що вона є підґрунтям для розроблення районних програм розвитку культури і мистецтва. Тому, базуючись на цьому ствердженні, і розроблений проект районної програми, який планується, затвердити на сесії Київської міської ради.

У проекті Програми подано системний аналіз розвитку в районі культури і мистецтва в цілому, та в розрізі окремих областей. Програмні області – це не лише діючі заклади культури за напрямками діяльності: заклади естетичного виховання, бібліотеки, центр культури, естетичні клуби, кінотеатри, а й культурно-мистецькі проекти та заходи.

Тут окреслені проблеми галузі та перспективи їх вирішення. Розроблена система заходів щодо реалізації завдань та визначено їх ресурсне забезпечення. Надані показники соціально-економічної ефективності реалізації Програми.

Тож, головною метою Програми є:

-        Забезпечення широкого доступу до культурних надбань – через збереження і розвиток існуючої мережі культурно-мистецьких закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази, широке застосування новітніх інформаційних технологій у сфері культури;

-        Зміцнення і примноження культурного потенціалу, всебічне задоволення культурних потреб населення, відродження духовних традицій, збереження національно-культурної спадщини.

 

Культурно-мистецький потенціал і головна сцена району

 

Як відомо, Святошинський район міста Києва –  один з найбільш населених районів Києва з населенням майже 340 тисяч мешканців, західна околиця столиці, що звичайно призвело до особливого стану галузі культури та мистецтва в районі. Збереження мережі діючих закладів культури у Святошинському районі міста Києва є позитивною складовою подальшого розвитку галузі.

Але при цьому, в районі немає жодної театральної та виставкової зали, єдина в районі муніципальна зала Центру культури «Святошин» на 500 місць, де проводяться районні заходи та свята, не відповідає технічним та санітарним вимогам, адже з часу забудови (більше 40 років) ремонт приміщення не проводився.

В районі є надзвичайно потужний культурний і мистецький потенціал: район входить в трійку кращих районів Києва по розвитку аматорського мистецтва. В районі діє понад сто аматорських колективів, 12 з яких працюють на базі Центру культури «Святошин» і 11 з них - мають звання «Народний» та «Зразковий». І наявність районної сучасної зали є нагальною потребою для цих колективів.

Тому, Програма передбачає, як капітальний ремонт зали ЦК «Святошин» так і її добудову. Саме ці дії дозволять створити в районні сучасну театрально-концертну залу з можливістю показу театральних вистав та кінофільмів на сучасних носіях. До речі, районні аматорські колективи та окремі виконавці  Центру культури «Святошин» у 2013 році виступили у 36 концертних програмах у різних країнах світу: Росії, Франції, Іспанії, Італії, Угорщині та ін.

Обмежене бюджетне фінансування Центру культури «Святошин» не забезпечує достатній рівень матеріально-технічної бази закладу, не дозволяє оновлювати костюмерну базу для визнаних аматорських колективів високої майстерності, що тут працюють. Можна лише щиро подякувати небайдужим до культури людям, таким, як депутат Київради Олександр Пабат, який подарував народному ансамблю ветеранів «Борщагівочка» три види концертних костюмів, а також вклонитися батькам дітей, які займаються в колективах, бо за рахунок батьківських благодійних коштів шиються костюми для нових танцювальних номерів та вокальних колективів.

Також, вже багато років залишається не вирішеним питання введення додаткових бюджетних ставок для аматорських колективів, що захистили звання і отримали право на підтримку своєї діяльності державою. Це такі колективи, як народний ветеранський вокальний ансамбль «Борщагівочка», народний хор ветеранів «Джерело», зразковий вокальний ансамбль «Забава» та інші.

Так, Програма передбачає вирішення цих проблем через реалізацію відповідних заходів, викладених у Програмі по кожному напрямку діяльності та по розділах, що забезпечують:

-        організаційно-правову діяльності закладів;

-        зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази;

-        формування сучасної інфраструктури;

-        організацію основної діяльності закладів;

-        розвиток культури і мистецтва;

-        забезпечення умов для постійного творчого самовдосконалення особистості;

-        проведення творчих мистецьких заходів тощо.

 

Мистецька освіта та естетичне виховання  

Культурно-духовний розвиток є важливим чинником формування повноцінної всебічної розвинутої особистості і головне місце в забезпеченні цього розвитку займає початкова мистецька освіта. Зараз у п’яти навчальних закладах естетичного виховання Святошинського району початкову мистецьку освіту отримують майже 1800 дітей та підлітків. І, відповідно до чинного законодавства,  діти пільгових категорій в школах естетичного виховання навчаються безкоштовно. У 2013 році таких учнів – 203 дитини.

Здобуття початкової мистецької освіти в позашкільних навчальних мистецьких закладах не є безкоштовним. Розмір плати за навчання дітей встановлюється районними закладами з урахуванням платіжної спроможності населення мікрорайону, в якому працює заклад, і щорічно погоджується розпорядженням райдержадміністрації. Ці надходження є додатковими до бюджету і частково компенсують витрати бюджету на функціонування шкіл естетичного виховання.

Святошинський район має високий професійний  рівень закладів естетичного виховання (всі  заклади позашкільної мистецької освіти атестовані з відзнакою). За 2013 рік у позашкільних закладах естетичного виховання проведено 1235 культурно-масових заходів та свят. У 2013 році започатковано проведення в літній період концертів вихідного дня в парках та скверах. Їх проведено – 11, охоплено понад 9,5 тис. осіб.

У 2013 році понад 500 учнів закладів естетичного виховання взяли участь у 34 різноманітних конкурсах та фестивалях в т.ч. міжнародних. Наші школи естетичного виховання виховали за 2013 рік: Лауреатів (індивідуальні дипломи) - 297, ансамблі – 9, хори – 6.

Окрему увагу районні заклади естетичного виховання приділяють і міжнародній діяльності. Ось два приклади. Щороку дует піаністів Київської дитячої музичної школи №22 бере участь у концертних програмах Українського культурного центру у м. Москва та гастролює в Росії. А ансамбль «Київські соловейки» Київської дитячої музичної школи №29 двічі побував з благодійними концертами у Японії, на запрошення і за рахунок японсько-українського товариства «Дружба».  На кошти, отримані від благодійних концертів в Японії, було придбано медичне обладнання і подароване Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит». На сьогодні, цей ансамбль запрошений в турне по Японії у 2014 році.

Сьогодні початкова мистецька освіта користується великим попитом у населення. Діючі п’ять закладів естетичного виховання не забезпечують в повній мірі цей попит через їх перевантаженість. Контингент учнів в закладах естетичного виховання району майже в два рази більший ніж планова потужність цих закладів. Конкурс при вступі, у 2013 році, був 4-8 дітей на місце.

Але матеріально-технічна база цих закладів – застаріла. Найновіший інструмент, який використовується на уроках в дитячих мистецьких школах, був придбаний у 1973 році. Але ж  інструментарій для викладачів  шкіл естетичного виховання, це, як скальпель для хірурга...

Капітальний ремонт закладів естетичного виховання району здійснювався поступово і системно, щорічно базуючись на обсягах фінансування. У 2013 році на капітальний ремонт було витрачено 388,8 тис. грн., але завершення капітального ремонту потребують всі школи.

          Основною причиною гальмування розвитку напрямку початкової мистецької освіти є недостатнє фінансування. На 75% від потреб фінансуються заходи щодо навчально-методичного та організаційного забезпечення діяльності мистецьких навчальних закладів, забезпечуючи фінансуванням захищені статі видатків.

Потребує вирішення питання своєчасного забезпечення закладів навчальною документацією, методичними посібниками, нотною літературою. У зв’язку з недостатністю музичної літератури та навчальних посібників виникла необхідність обладнати кожен заклад естетичного виховання копіювальною технікою.

Потребує також удосконалення діюча мережа дитячих шкіл естетичного виховання, з метою ліквідації диспропорції в охопленні дітей різними видами мистецтв. Район також потребує будівництва і відкриття нових шкіл естетичного виховання в мікрорайонах житлової забудови.

Тож, саме на вирішення цих першочергових проблем в системі позашкільної мистецької освіти направлена Програма. І саме такі завдання поставлені перед нами Президентом України.

 

Бібліотеки району

Постійно збільшується кількість користувачів у бібліотеках районної Централізованої бібліотечної системи «Свічадо». Ця позитивна динаміка є результатом організації сучасної системи інформаційно-бібліотечного обслуговування населення району,  на основі використання можливостей нових інформаційних технологій, становлення бібліотек, як сучасних інформаційних центрів. Такі центри працюють у Центральній районній бібліотеці ЦБС «Свічадо»  та бібліотеці для дітей «Книжкова світлиця»

Щорічно, з 2011 року, у бібліотеках вдало реалізуються понад 10 проектів, таких як: «Земля свята під назвою Святошин: джерела краєзнавства», «Україна на планеті Земля»,«Юридичний компас», «Через книгу до творчості»,«Сто цікавих ідей для наших дітей!» та інші.

Для організації змістовного дозвілля в бібліотеках проводяться літературні, музичні, тематичні вечори, диспути, презентації книг, усні журнали, літературні години, бесіди, тощо. В середньому за рік таких заходів відбувається понад 1300,  у 2013 році  їх було проведено 1380.

З кожним роком в ЦБС «Свічадо» зростає кількість обслужених читачів та середня відвідуваність бібліотечних закладів, що є якісним показником соціальної потреби.

Але, не зважаючи на позитивні складові розвитку, існує низка специфічних проблем в бібліотечній галузі району.

Кількість посадочних місць у публічних бібліотеках району складає  325 одиниць, що становить 0,001 посадочних місць на 1000 мешканців, по місту Києву цей показник - 1,8 на 1000 киян (при нормі 2-3 - на 1000 чоловік).

Відповідно до діючих нормативів, населення району не забезпечене в повній мірі бібліотечними послугами. Для вирішення цієї проблеми в районі необхідно побудувати будівлю центральної районної бібліотеки на 200 тисяч томів по вул. Уборевича.

Одним з показників, що певною мірою характеризує розвиток бібліотечної справи в районі, є стан мережі бібліотек. Всі публічні бібліотеки району розташовані  в цокольних приміщеннях та на перших поверхах  старих житлових будинків. Тому в приміщеннях постійно тримається підвищена вологість, через пориви водопровідної системи  в підвалах будинків та пориви труб на стояках, що є причиною руйнування книжкових фондів.

Загальна площа бібліотек району становить 3805,8 м². При цьому варто відмітити, що, хоча з 2003 року повільно, крок за кроком, проводився поетапний ремонт приміщень бібліотек району, є ще бібліотеки, які потребують капітального ремонту: бібліотека для юнацтва ім. Н. Рибака, філія бібліотеки ім. Стефаника, Центральна районна бібліотека, бібліотека «Джерело», фасад і покрівля бібліотеки «Книжкова світлиця» (вул. Зодчих,  30/6).               

Надходження нової літератури не відповідає зростаючим потребам населення. За світовими нормативами Київ забезпечений на 40% за цим нормативом,, а наш район - лише на 8,5%.

Останні п’ять років відмічається гострий дефіцит бюджетного фінансування на передплату періодичних видань. Саме періодика забезпечує попит соціально-незахищених верств населення з інформації, в першу чергу пенсіонерів. На слайді Ви бачити динаміку фінансування придбання періодичних видань.  Ця категорія населення є постійним користувачем бібліотек. Саме пенсіонери є активними учасниками всіх масових заходів, що проводять бібліотеки для дорослих.

Тому одним із важливих завдань бібліотек для дорослих у Програмі визначено розгорнення на базі бібліотек клубної роботи з проведення масових заходів для ветеранів у мікрорайонах. Такі клуби вже почали діяти і користуються попитом. Це такі клуби, як:

• ветеранський Інтернет-клуб «Інтелектуал», клуб правової освіти «Юридичний компас», театр книги «Книжковий портал» на базі  Центральної районної бібліотеки;
• Школа «Здоров’я» в бібліотеці ім..Блока;
• Інтелектуал-клуб пенсіонерів в бібліотеці ім.. Герцена;
• Літературна вітальня «Свічадо» в бібліотеці ім. Махтумкулі;
• Мистецький клуб «Мистецькі візерунки» в бібліотеці ім. Стефаника;
• Клуб «Родинне вогнище» в бібліотеці Джерело;
• Клуб «Профорієнтир» в бібліотеці ім. Рибака;
• Клуб майстринь «Газдиня» в бібліотеці «Книжкова світлиця»;
• Клуб молодої сім’ї в бібліотеці «Промінець»;
• Клуб дачників «Соняшник» в бібліотеці ім. Дубова.

Завдання, які стоять перед бібліотеками – забезпечити населення достовірною і оперативною інформацією, не можна виконати без актуалізації книжкових фондів, комплектування бібліотек нетрадиційними носіями інформації, впровадження нових технологій, забезпечення відповідним обладнанням, створення комфортних умов для користувачів та зберігання книжкового фонду, сучасного оформлення інтер’єрів приміщень бібліотек, а також забезпечення технічними засобами стає чи найважливішою складовою успішної  їх діяльності.  Тому, Програма спрямована і на реалізацію цих завдань.

 

Культурно-мистецькі заходи та свята

 

Незважаючи на повну відсутність фінансування на проведення заходів, в районі на належному рівні відзначаються всі державні та міські свята; реалізується низка соціально-культурних проектів і проводиться велика кількість заходів для різних верств населення. За 2013 рік їх проведено понад 1325. Програмою надається річний План проведення культурно-мистецьких заходів.

 

Кінотеатр «Лейпціг»

 

На території району діє один кінотеатр «Лейпціг», головною його функцією  є демонстрування кінофільмів і організація дозвілля всіх верств населення. Це заклад культури міського підпорядкування, але він використовується і розглядається в районній Програмі ще й, як елемент системи виховання дітей та молоді та ще й, як ланка роботи з соціально-незахищеними верствами населення - пенсіонерами. Важливою складовою діяльності кінотеатру Програмою визначається соціальна складова – це безкоштовний показ кінофільмів, проведення спільних заходів для соціально-незахищених верств населення. Ми вже розпочали це робити і в 2013 році спільно з адміністрацією кінотеатру проведено три заходи, в яких взяло участь понад 900 осіб, і робота продовжується.

 

Об’єкти культурної спадщини району  

 

У Святошинському районі зареєстровано 153 об’єкти культурної спадщини. З метою охорони, збереження та належного утримання, благоустрою територій біля об’єктів культурної спадщини в районі запроваджений механізм шефства підприємств, установ та організацій над об’єктами культурної спадщини, який закріплений відповідними розпорядженнями Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.

Всі об’єкти культурної спадщини знаходяться в задовільному стані, територія постійно упорядковується. Але в цій сфері існує низка питань, яка потребує вирішення.

Невизначеність балансоутримувачів об’єктів культурної спадщини, неможливість проведення експертних оцінок цих об’єктів через відсутність фінансування на зазначені цілі, призведе до поступової руйнації об’єктів культурної спадщини  і їх втрати.  Заходи Програми спрямовані на збереження культурної спадщини для прийдешніх поколінь та передбачають вчасну реставрацію пам’яток, бо вічним є постулат «Людина, яка забула своє минуле не матиме свого майбутнього!» .

Музеї району

У Святошинському районі музеїв, які мають статус державних не має. У районі функціонує 29 музеїв, які розташовані у загальноосвітніх навчальних закладах та підпорядковані районному управлінню освіти, чотири з яких мають звання «Зразковий».

Функціонують два музеї відкриті за ініціативою трудових колективів підприємств району. Це  народні  музеї:  Державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» та  «Історії авіаційного  науково-технічного комплексу імені Олега Антонова». Музейна експозиція з ВАТ «Веркон» перенесена до Центру творчості дітей та юнацтва, через банкрутство підприємства.

Програмою передбачено, що діючі в районі музеї повинні бути активними осередками виховання дітей та підлітків на кращих зразках історії, а також відігравати вагому роль у популяризації історії і досягнень Святошинського району з метою створення туристично-привабливого продукту.

На території Святошинського району розташовано п’ять парків відпочинку. Всі парки знаходяться на балансі «Київзеленбуду».

 Парки культури та відпочинку є важливими культурними осередками району, які частково забезпечують дозвілля усіх верств населення – від дітей і підлітків до найстарших мешканців району та гостей міста Києва.

Програма передбачає впровадження принципово нового погляду на функціонування парків з метою переосмислення їх ролі у культурному житті району та належного задоволення дозвіллєвих потреб громадян.

Парки мають стати не лише ландшафтними оазисами району, а і вирішити давно назрілу потребу естетизації, окультурення і опорядження щоденного середовища перебування мешканців району. 

Парки повинні функціонувати як яскраві, потужні, жваві осередки культури, вносячи свій вагомий вклад у формування соціального клімату. В кожному парку повинні бути облаштовані сценічні майданчики – «Літні естради», на яких би проходили театральні та лялькові вистави, концерти майстрів мистецтв та колективів художньої самодіяльності, звітні концерти аматорських і дитячих колективів, грали оркестри.

Велика кількість мешканців району проводять свій вільний час та вихідні дні у цих паркових зонах. І як би було чудово, щоб вони мали змогу не лише подихати свіжим повітрям, а й активно відпочити та розважитися разом з дітьми на атракціонах, доторкнутися до мистецтва.

Зрозуміло, що створення сучасно-обладнаних парків відпочинку з атракціонами та розгалуженою системою сервісу не тільки відповідає потребам мешканців району, а й зможе принести значний прибуток до бюджету.

 

Культура завжди була чутливою до суспільних процесів, своєрідним пульсом новітніх змін. Новий час ставить нові вимоги і умови. 

При цьому ми розуміємо, що підвищення ефективності роботи галузі повинно базуватися на пошуках шляхів забезпечення функціонування закладів, організацій та установ, орієнтованих на розширення джерел фінансового забезпечення та оптимізації витрат на їх утримання та розвиток.

Саме так розглядаються перспективи розвитку галузі культури і мистецтва району у наведеній Програмі.