В Святошині помолилися за козаків, що загинули у битві під Берестечком (фото)
Дев’ята П’ятниця після Пасхи та друга неділя після дня Святої Трійці (Всіх святих землі Української) – всенародне вшанування пам’яті козаків, що загинули на полі Берестецької битви.
У битві під Берестечком 1651 року козаки Богдана Хмельницького та селяни виявили виняткову мужність, відвагу та самопожертву. Тисячі загиблих – це жертва України за волю, за незалежність, за Православну віру, за все, чого прагнув український народ протягом своєї історії
20 червня 2014 року біля Храму Живоносного Джерела «Ікони Казанської Божої Матері» (вулиця Симиренка, 12) відбувся культурно-інформаційний захід, присвячений 363-й річниці від дня битви під Берестечком.Участь у заході взяли голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Олександр Михайлович Кулик, заступник голови з гуманітарних питань та соціальних питань Наталя Пазенко, керівник апарату Валерій Фісун, заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Людмила Рухайло, начальник відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Ірина Романенко, голова Громадської ради при Святошинській держадміністрації Сергій Назаренко, начальник та заступник начальника управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Ірина Трусова та Валерій Марченко, представники громадськості.
На початку заходу присутні прослухали коротку історичну довідку про відзначення 363-ї річниці від дня битви під Берестечком та її значення в становленні української державності.
Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 років або Хмельниччина стала переломним етапом у багатовіковій історії України, мала помітний вплив на хід подій не лише у Центрально - Східній, але й у Західній Європі. За своїм характером ця війна була по суті однією з перших національних революцій в Європі на початку нового часу, її головними рушійними силами виступало козацтво, селянство і міщанство, значна частина православного духовенства та української шляхти, що зазнавали утисків від польських магнатів, шляхтичів та урядовців.
Героїчна і трагічна битва під Берестечком, що тривала з 18 (28) червня до 30 червня (10 липня) 1651 року між коронним військом Речі Посполитої та козацько-селянським військом гетьмана Богдана Хмельницького відома як одне з найграндіозніших та найкривавіших збройних зіткнень на теренах України XVII ст. та одна з найбільших подій Визвольної війни.
В історії цієї битви і зрада Кримського хана, і полон гетьмана Богдана Хмельницького, і втрата великої кількості козаків внаслідок тривалої облоги.
Незважаючи на поразку козацького війська, Берестецька битва значно підважила сили Речі Посполитої і прискорила хід історичних подій, а український народ вийшов з цієї битви ще більш загартованим, згуртованим і свідомим свого прагнення воювати до переможного кінця.
В результаті і Україна, й Польща зіткнулися з масштабним соціально-економічним занепадом, який із часом для першої з них переріс у горезвісну добу Руїни, і зрештою обидві перестали існувати як окремі держави і були поділені між більш могутніми й амбіційними сусідами.
Під час заходу прозвучали уривок з твору Т.Шевченка «Гайдамаки» та українські думи у виконанні кобзара-пісняра Тараса Силенка.
А по завершенню мистецько-інформаційної частини заходу присутні взяли участь у поминальній панахиді за убієнними козаками, що загинули в битві під Берестечком та військовослужбовцями, які загинули, виборюючи волю і незалежність на сході України.
Поминальну панахиду відслужив благочинний Святошинського району, настоятель Храму Живоносного Джерела «Ікони Казанської Божої Матері» протоієрей Валерій Семанцо.
Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю