Верховна Рада України схвалила Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні

Верховна Рада України 18 червня 2014 року своєю постановою № 1521-VII схвалила Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність», що відбулися 20 листопада 2013 року, та доручила Кабінету Міністрів України до 1 жовтня 2014 року проінформувати про стан реалізації схвалених рекомендацій.

Учасники парламентських слухань про становище молоді в Україні відзначили, що молодь залишається серед тих, кого криза робочих місць уразила найбільше.

На обліку в органах Державної служби зайнятості на кінець минулого року перебувало 205,1 тис. осіб віком до 34 років (45% від загальної чисельності зареєстрованих). З них - молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх навчальних закладах - 2,4 тис. осіб (працевлаштовано - 1 тис. осіб), у вищих та професійно-технічних закладах - 46,2 тис. осіб (працевлаштовано - 11,5 тис. осіб).

Незважаючи на наявність механізму працевлаштування випускників навчальних закладів, фактичний стан справ у цій сфері свідчить про необхідність ґрунтовного перегляду відповідних нормативно-правових актів.

Покращенню ситуації із зайнятістю молоді та забезпеченням молоді першим робочим місцем сприятиме підвищення якості підготовки майбутніх фахівців з урахуванням реальних потреб ринку праці, збільшення обсягів фінансування на відновлення та розвиток матеріально-технічної бази професійно-технічних та вищих навчальних закладів, підвищення рівня стипендіального забезпечення.

Важливим чинником щодо закріплення кадрів є створення необхідних житлово-побутових умов, збільшення закладів соціально-культурної сфери, оздоровлення тощо. Це забезпечує додаткові соціальні гарантії для молоді, яка навчається та працює.

Ігнорування проблем зайнятості молоді позначається на рівні її життя, зростанні обсягів неформальної зайнятості, внаслідок чого посилюється криміногенна ситуація, міграція за кордон.

З огляду на несприятливі тенденції у питанні зайнятості молоді зростає необхідність підвищення захисту права молоді на працю. Значні зміни характеру та умов праці, пов’язані з впливом соціально-економічних умов, потребують введення нових та перегляду чинних норм про умови праці й надання додаткових гарантій щодо трудових прав молоді.

З огляду на це, учасниками парламентських слухань було рекомендовано Президенту України виключити із Стратегії розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року положення щодо підготовки пропозицій про внесення змін до законів стосовно зменшення вікових меж молоді до 28 років.

Верховній Раді України було рекомендовано передбачати при розгляді проектів законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та про Державний бюджет України на наступні роки забезпечення в повному обсязі видатків на надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла у розмірах, передбачених Державною програмою забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки, та реалізацію заходів, передбачених Державною цільовою соціальною програмою «Молодь України» на 2009-2015 роки.

Крім цього учасники парламентських слухань вважають за доцільне прискорити розгляд проектів законів щодо особливостей державної підтримки забезпечення молоді житлом, про молодіжну житлово-будівельну кооперацію, про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (щодо форм власності молодіжних центрів праці).

Ряд рекомендацій надано також Кабінету Міністрів України. Це зокрема підготовка та подання на розгляд до Верховної Ради України проектів законів щодо внесення змін до законодавчих актів України та постанов Кабінету Міністрів України:

про зайнятість населення з метою вдосконалення механізму стажування студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, установах і організаціях та створення механізму стимулювання роботодавців для створення ними першого робочого місця для молоді;

з оподаткування з метою створення системи заохочень, пільгового інвестування, оподаткування з метою заохочення місцевих органів влади щодо створення умов для працевлаштування молоді;

про вищу освіту щодо законодавчого врегулювання практики укладання тристоронніх договорів між навчальним закладом, підприємством і випускником відповідного навчального закладу;

про загальну середню освіту щодо профорієнтаційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів;

про працю щодо особливості регулювання праці при виконанні дистанційної роботи (віддаленої роботи або роботи на дому) з визначенням поняття та застосування дистанційної роботи;

про Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України" в частині збільшення кількості і розміру премій, зокрема, введення нової номінації щодо відзначення молодих громадян за творчі та новітні ідеї у створенні та веденні бізнесу, створення нових робочих місць та працевлаштування уразливих категорій громадян.

Вимогою стало забезпечити в установленому порядку вивчення міжнародного досвіду для застосування його під час вироблення державної політики зайнятості, зокрема в частині покращення умов виходу молодих людей на ринок праці; залучення громадських студентських організацій до формування політики щодо покращення умов виходу молодих людей на ринок праці; удосконалення механізму визначення обсягу потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах на відповідний рік, середньостроковий, довгостроковий періоди, розрахунку вартості підготовки фахівця, що має стати основою для формування державного замовлення за видами і напрямами системи підготовки кадрів; удосконалення механізму формування та розміщення державного замовлення на підготовку кадрів щодо визначення в ньому повноважень зацікавлених центральних та місцевих органів виконавчої влади, соціальних партнерів, роботодавців, навчальних закладів; запровадження механізму соціального партнерства в межах національної тристоронньої угоди про зайнятість та робочі місця між підприємствами, організаціями і навчальними закладами в питаннях професійної підготовки кадрів, участі організацій роботодавців у затвердженні навчальних програм, розробці державних стандартів професійно-технічної і вищої освіти, зміцненні матеріально-технічної бази навчальних закладів, запровадженні програм стажування на виробництві, проходженні виробничої практики студентів вищих, професійно-технічних навчальних закладів; розробку державного стандарту вищої освіти щодо переліку кваліфікацій, з метою забезпечення відповідності обсягів та професійно-кваліфікаційної структури підготовки кадрів у навчальних закладах потребам ринку праці; створення реєстру працездатних інвалідів та рекомендованих їм видів роботи; усунення заборони інвалідам зі слуху, які мають спеціальну професійну освіту, працювати за отриманим фахом за умови усунення ризиків їх життю на відповідних виробництвах; запровадження підрозділів професійно-технічних навчальних закладів щодо сприяння працевлаштуванню їх учнів та випускників з урахуванням досвіду функціонування таких підрозділів у вищих навчальних закладах та міжнародного досвіду; вжиття заходів з розширення обсягів фінансування для здобуття безоплатної професійно-технічної освіти, оновлення матеріальної бази професійно-технічних навчальних закладів для підвищення якості підготовки та конкурентоспроможності на ринку праці випускників; покращення матеріально-технічного оснащення і забезпечення сучасним обладнанням дослідницьких та виробничих лабораторій вищих навчальних закладів, у тому числі із залученням підприємств, зацікавлених у запровадженні наукоємних технологій та інновацій; вжиття заходів щодо поширення підготовки молоді за укрупненими (інтегрованими) робітничими професіями; запровадження у вищих та професійно-технічних навчальних закладах навчального курсу з вивчення основ підприємницької діяльності; сприяння збереженню та розширенню існуючої мережі установ для молоді, метою яких є вирішення питання зайнятості молодих громадян.

Великі надії в реалізації права молоді на участь в суспільному житті учасники парламентських слухань покладають і на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, зокрема у питаннях доступності та прозорості механізму отримання державної підтримки, збільшення, починаючи з 2015 року, обсягів фінансової допомоги, реалізації соціальних програм і заходів стосовно молоді, дітей, сімей; пільгового довгострокового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію), придбання житла; попередження негативних явищ серед дітей та молоді, їх соціального і правового захисту; забезпечення прогнозних показників надання молоді першого робочого місця та запровадження на постійній основі моніторингу працевлаштування та закріплення випускників на першому робочому місці; забезпеченні співпраці з роботодавцями у створенні нових робочих місць для молоді.

Для цього необхідно активізувати співпрацю з державною службою зайнятості, зокрема в частині розширення переліку професій, за якими здійснюється професійне навчання відповідними установами, та надання повної та достовірної інформації від роботодавців про вакансії; популяризувати молодіжні трудові загони та створювати умови для їх діяльності, в тому числі для вирішення державних і комунальних проблем, зокрема шляхом затвердження та реалізації регіональних програм, спрямованих на розвиток руху молодіжних трудових загонів; включити до регіональних програм зайнятості населення окремі заходи зайнятості молоді, в тому числі з розвитку гнучких форм і режимів організації праці та надомної праці для забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю; залучити представників молодіжних громадських організацій до вирішення питань, що стосуються реалізації державної молодіжної політики у сфері зайнятості; здійснити аналіз, у тому числі з урахуванням наукових досліджень, проблем зайнятості молоді у регіонах, визначати причини та шляхи їх вирішення з подальшим врахуванням відповідних заходів в регіональних (територіальних) програмах зайнятості.

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю.