Вихованці гуртка «Оберіг української душі» Центру «Десантник» святкували Масляну (фото)


В Україні Масляна має свою яскраво виражену індивідуальність, відзначається цікавими народними звичаями та традиціями, народними гуляннями з іграми, забавами, проводами зими і обов’язково приготуванням млинців чи вареників, що символізували сонце і були передвісниками його пробудження.
Масниця розпочинає весняний цикл календарних традиційних свят українців. Це веселе, замашне та голосисте народне свято, наповнене релігійно-міфічними ритуалами і унікальними обрядодійствами, відзначається на останньому тижні перед Великим постом.
Масницю наші люди називають також Масляною, Масляницею, Сиропустом, Сиропусним тижнем, Колодієм, Колодкою, Турицею та ін. Вже самі назви свята говорять про його прадавні корені й той шлях, який воно пройшло від основ народовір’я до сьогодення.
Назви Масляна, Масниця, Масляниця походять від слів масло, масний, позаяк упродовж свята споживали зазвичай тільки страви з набілу (молочних продуктів). З’явилися ці назви, за твердженням дослідників, не раніше XVI ст. Терміни “Сиропусний Тиждень”, “Сиропуст”, “Неділя Сиропусна” вживано переважно у святцях, церковних книгах та літописах іще в XVI ст. Вони означають відпущення сиру (“сиропуст”). Колодій, Туриця – це, на наш погляд, найдавніші власні імена свята Масниці і стосуються культу небесних світил Сонця та Місяця. Деякі дослідники припускають, що Масниця бере свій початок від свята на честь язичницькою бога Велеса. До речі, саме на Масничному тижні українські жінки особливо вшановували святого Власія (Велеса, Волоса, Бика-Тура). Зрозумілою за походженням є і назва свята – Туриця.
Отже, українська Масниця зберегла не тільки свої предковічні наймення, а й архаїчні риси обрядовості.
Головна страва на масляну – млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Млинець – символ свята, який своєю формою уособлює весняне сонце. Масляна – одне із свят Сонячного кола.
Святкували Масляну, проводжали зиму та смакували млинці. Народне свято, покликане повернути до життя традиції більш ніж тисячолітньої давності. Свято супроводжувалося веселими іграми та забавами. Разом з керівником гуртка Ющенко О. В. навчилися веселих народних ігор - водили Кривого танцю та співали Подоляночку, влаштували імпровізований ляльковий театр та співали дитячих українських пісень. Для батьків діти самі провели майстер клас з виготовлення солом’яного бичка та ляльки-мотанки.
Метою наших “гулянь” було прогнати “Зимовисько-Холодовисько” спаливши його і дати дорогу весні, тому логічним завершенням Масляної стало спалювання опудала зими.
Джерело: Центр ВПСВМ «Десантник»