Вшанування пам'яті загиблих учасників Революції Гідності розпочалося у ЦСПК «Щасливе дитинство»


13 лютого учасники молодіжного клубу «Простір» та педагогічні працівники Централізованої системи підліткових клубів «Щасливе дитинство» поклали власноруч сплетені вінки Героям України на Алеї Героїв Небесної Сотні - так розпочалося вшанування загиблих учасників Революції Гідності у ЦСПК «Щасливе дитинство».
Майдан за час протистоянь 2014 року став не просто столицею держави, а її серцем і душею, він об'єднав десятки тисяч українців з різних областей, які пліч-о-пліч боролися за єдність, незалежність і справедливість. Його братерство підкорило весь світ. Спочатку активісти майдану вимагали право вибору, потім їм довелось боротися за право жити. Вони гинули, та не здавались... так на Майдані з'явилась Небесна сотня, завдяки якій змінено хід історії нашої держави.
Майдан, який почався у столиці, продовжився і в інших українських містах. Містом, де до кінця не було зрозуміло, яких прапорів чекати, був Харків. «Дні страху» – документальну стрічку Лідії Стародубцевої та Дмитра Коновалова про страх, який заполонив прифронтовий Харків навесні 2014-го – було переглянуто учасниками молодіжного клубу «Простір» у підлітковому клубі «Бджілка».
До Дня Героїв Небесної Сотні заходи у ЦСПК «Щасливе дитинство» проходять під загальним гаслом «Небесна Сотня. На сторожі Гідності». Протягом тижня планується провести години спілкування «Ангелами злетіли в небеса», виставку плакатів та хвилину пам’яті «Герої не вмирають».
Високу ціну заплатила Україна за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір бути частиною Європи. 104 герої віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини. Сьогодні кількість загиблих вже вимірюється тисячами. Віддаємо шану тим, хто відважне серце, незламну душу і тіло поклав за нашу свободу. Єдине, що вони хотіли, - кращого майбутнього для українців. Вшануємо тих батьків, які ніколи не дочекаються сина чи доньку; ту дружину, яка ніколи не зможе обійняти свого чоловіка; ту дитину, яка ніколи не побачить батьківської посмішки, які живуть з цим болем щодня. Дякуємо Вам!
Герої не вмирають!
Джерело: ЦСПК «Щасливе дитинство».