Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? Якби не "Лесина грушка"

Наш дощовий шкільний день закінчився веселково, урочисто, запалив вогонь добра в дитячих серцях. Його учні запам’ятають надовго, а може, й на все життя. Адже здійснилася мрія, втілена в життя своїми дитячими рученятами. На шкільному подвір’ї малеча посадила «Лесину грушку», долучившись до акції «І проросте пагіння з минулого у майбуття».
За умовами акції, можна було виграти саджанці з щеп старої «Ізидориної груші». Цю грушу посадила в Колодяжному молодша сестра Лесі Українки, продовжуючи сімейну традицію, і та стала одним із символів садиби Косачів.
Про акцію дізналася одна з учениць у своєї мами, Косінової Олени Петрівни. Поділилася цікавою новиною зі своїми однолітками. Цього ж дня було прийняте знакове рішення.
Учні 3-Б, 4-Б, 4-Д та 10-Б класів малювали, виготовляли композиції з пластиліну, писали вірші, оповідання – творили і надсилали свої роботи на конкурс.
Всі роботи знайшли палкий відгук у серці організатора акції Остапа Романовича Михаця, співзасновника журналу «СонцеСад». Він особисто привіз і передав у дитячі руки наших вихованців маленький саджанець від 120-річної груші Косачів, за що ми йому дуже вдячні.
На омитому дощем весняному подвір’ї - галас, метушня.
«Лесина груша» нарешті знайшла свій дім.
Кажуть, що дерева мають пам’ять.
Завдяки дитячій мрії, наша школа буде мати пам’ять про родину Косачів, Лесю Українку, а маленьке деревце стане символом нашої шкільної садиби.
Джерело: ЗЗСО № 281.