Жорстоке поводження з дітьми

Досвід надання психологічної допомоги жертвам насильства в сім'ї показує, що практично всі випадки звернення людей за консультативною допомогою пов'язані з насильством та жорстоким поводженням з дітьми. Зокрема, якщо за допомогою зверталися дорослі люди, виявлялося, що зазвичай ними зазнавали жорстокого поводження і в дитинстві. З іншого боку, коли психолог починав працювати з жінкою - жертвою насильства, виявлялося, що діти були не тільки свідками насильства, але й дуже часто разом із нею безпосередніми жертвами жорстокого поводження. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей:

бійки;

конфлікти з оточуючими;

низька шкільна успішність;

замкненість тощо.

До емоційних проблем таких дітей можна віднести такі:

підвищена агресивність;

знижений настрій;

депресія;

тривожність;

страхи;

нестійкість емоційної сфери.

Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей -безсоння, енурези тощо, а також соматичні - серцево-судинні розлади, по­рушення травлення, астма тощо.

У тоталітарних сім'ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання, або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини. В таких сім'ях жорстоке поводження з дітьми батьками не усвідомлюється. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні для дитини і не розуміють того, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоров'я.

Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за допомогою до психологів вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо підлітків, їх побиття батьками. А от на вули­цю такі діти тікають все частіше. Це як раз ті самі підлітки, з якими повсякденно стикається дільничний інспектор міліції, - чи то як з правопоруш­никами, чи як зі споживачами клею або наркотиків, чи які є просто нещасними бездомними дітьми.

Що ж таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії батьків при вихованні в дитини дисциплінованості та відповідальності - від насильницьких дій щодо дитини з боку батьків? Які дії слід вважати неприпустимими, тобто які з них підлягають покаранню згідно з чинним законодавством?

 

Характеристика видів та форм жорстокого поводження з дітьми

Деякі фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:

1. фізичне насильство;

2. нехтування;

3. сексуальне насильство;

4. психологічне жорстоке поводження.

Жорстоке поводження з дітьми визначають, як навмисні дії (чи бездіяльність) батьків, вихователів та інших осіб, які наносять шкоду фізичному або психічному здоров'ю дитини.

Виокремлюють декілька видів жорстокого поводження:

фізичне насильство - тілесні покарання, нанесення фізичних пошкоджень, а також втягнення дітей до вживання алкоголю та наркотиків;

сексуальне насильство - використання дитини для задоволення сексуальних потреб дорослих, залучення в заняття дитячою проституцією, в тому числі використовуючи порнографічну літературу, фотографії, кінофільми і т.ін. з метою одержання прибутку;

психологічне (емоційне) насильство - відсутність любові та уваги до дитини, приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози і т.ін.);

зневажання основних потреб дитини - відсутність умов для нормального життя дитини, турботи про її здоров'я та розвиток.

Внаслідок свого соціального статусу дитина знаходиться в залежності від дорослих і є беззахисною перед найнегіднішими проявами людської ницості.

Жорстокість по відношенню до дітей виникає як результат різних причин:

якщо дорослі мають негативні моральні якості;

якщо вони незадоволені:

своїм способом життя,

соціальним станом,

відсутністю роботи,

іншими негараздами у житті;

як результат конфліктів у сім'ї.

Жорстокість може бути проявом психічного захворювання батьків чи інших кривдників.

Різноманітні прояви жорстокого поводження з дітьми існували та існу­ють у всіх країнах, незалежно від політичного, ідеологічного та економічного устрою. Біда в тому, що довгий час ми намагалися обходити увагою цю тему, називаючи дітей "привілейованим класом". І вже тому діти вважалися захищеними від негативних посягань та зневажання. Наслідком такого ставлення є надзвичайне загострення проблеми, виявлення та реєстрація усе більш вражаючих випадків жорстокого поводження з дітьми, недосконалість системи всебічної допомоги постраждалим дітям та їх сім'ям.

Дитині легко заподіяти шкоду. Уразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним (підлеглим) становищем по відношенню до дорослих, будь то батьки, опікуни, вихователі, вчителі.

Велику роль у розповсюдженні жорстокості до дітей відіграє необізнаність батьків або осіб, що їх замінюють, щодо того, які заходи впливу неприпустимі по відношенню до дитини, нерозуміння, що не кожне покарання іде їй на користь.

Не менш важливе значення має також низький рівень правової культури населення, недостатні знання законодавчих норм, що охороняють права дитини та гарантують покарання насильників, у тому числі за порушення основних прав людини та дитини.

Жорстоке поводження з дітьми та зневажання їх інтересами можуть мати різні види та форми, але наслідком цього завжди є:

серйозна шкода для здоров'я, розвитку та соціалізації дитини;

нерідко - погроза для життя дитини.

До жорстокого поводження з дітьми відносяться:

Фізичне насильство - нанесення дитині батьками або особами, що їх замінюють, вихователями фізичних травм, різних тілесних ушкод­жень, які завдають шкоди здоров'ю дитини, порушують її розвиток або позбавляють дитину життя. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, давання їй отруйних речовин або медичних препаратів, а також спроби задушення або утоплення.

У деяких сім'ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства - від потиличників та ляпасів до шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство - це, дійсно, брутальне застосування фізичної сили, до того ж воно завжди супроводжується сло­весними образами, що поглиблює ще й завдану дитині психічну травму. Це все, безсумнівно, є прямим порушенням прав і свобод людини та приниженням особистості дитини.

Сексуальне насильство або розбещення - використання дитини дорослим або іншою (зазвичай набагато старшою) дитиною для задоволення сексуальної потреби або одержання користі. До сексуального розбещення належить також залучення дитини до проституції, порнобізнесу.

Психологічне (емоційне) насильство - постійні або періодичні словесні образи дитини, погрози з боку батьків, опікунів, вчителів, приниження її людської гідності, звинувачення в тому, в чому вона не винна, демонстрація нелюбові, неприязні до дитини.

До цього виду насильства належить також постійна брехня, об­дурювання дитини. В результаті дитина втрачає довіру до дорослих, а також до вимог, що висуваються до дитини і не відповідають її віковим мож­ливостям.

Зневажання інтересами і потребами дитини - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі через ряд об'єктивних причин (бідність, психічне захворювання, недосвідченість), а також без них.

Типовим є приклад зневажливого ставлення до дітей - залишення їх без нагляду, що часто призводить до нещасних випадків.

Одним із проявів жорстокого поводження є відсутність любові у жінки до дитини, коли вона ще знаходиться в утробі матері, тобто небажання вагітності. її, яка ще ніяк себе не виявила, вже не люблять, не думають та не турбуються про неї.

Діти, якими знехтували ще до народження, народжуються раніше терміну вдвічі частіше, ніж діти від бажаної вагітності. Вони часто мають низьку масу тіла, частіше хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми призводить до різноманітних наслідків, але їх всіх єднає одне - шкода для здоров'я дитини або небезпека для її життя, не кажучи вже про порушення прав дитини.

Наводимо нижче класифікацію типів жорстокого поводження з дітьми.

Класифікація типів жорстокого поводження з дітьми

Можна виокремити такі типи жорстокого поводження з дітьми, визначені на основі досвіду роботи з сім'ями та безпосередньо з дітьми: жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття:

побиття;

штовхання;

спроби задушити;

викручування рук та ін.;

дитина є свідком знущань над іншими членами сім'ї:

батько б'є чи ґвалтує матір у присутності дітей;

"погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини;

дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини, та ін.;

сексуальне насильство;

зґвалтування;

нав'язування сексуальних стосунків;

сексуальні дотики/поцілунки;

інцест (кровозмішення);

показ порнографії;

залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.;

використання "привілеїв" дорослих:

поводження з дітьми як з рабами чи слугами;

покарання, поводження як з підлеглими;

поводження як зі своєю власністю;

залякування:

використовування своїх переваг - росту, розмірів та сили;

навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;

крики, стресогенна поведінка;

жорстокість щодо інших істот;

погрози:

кинути дитину;

самогубства;

заподіяти фізичної шкоди;

заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам...;

розлюбити дитину;

"силами зла", що покарають дитину, та ін.;

використання "вищих сил", громадських установ:

загроза суворого покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею;

ізоляція:

контролювання доступу дитини до інших людей: бабусі/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;

контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;

контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;

зачинення дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі...;

обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування її потреби у спілкуванні;

емоційне насильство:

приниження;

використання скарг для тиску на дитину;

використання дітей в якості довірених осіб;

крики;

непослідовність;

присоромлення дитини;

використання дітей у конфліктах між батьками;

"торговельна" поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;

економічне насильство:

незадоволення основних потреб дитини;

відмова чи зволікання у виплаті аліментів;

занижений розмір державної допомоги одиноким матерям та багатодітним сім'ям;

повна відмова дитині в грошах;

контролювання дитини за допомогою грошей;

витрачання сімейних грошей;

відмова дитині у підтримці;

використовування дитини як засобу торгу при розлученні;

нав'язування дитині економічно обмеженого способу проживання без суттєвої необхідності;

примушування дитини до важкої праці.

Що робити у випадку, коли дитина є жертвою насильства а сім'ї. Функції та повноваження органів і установ щодо захисту дітей від жорстокого поводження та насильства в сім'ї.

Законом України "Про охорону дитинства" (стаття 10) гарантовано право дитини на захист від усіх форм насильства.

Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлу­атації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Надання дитині та особам, які піклуються про неї, необхідної допомоги у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною. Передача інформації про такі випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства покладається на:

органи опіки і піклування;

служби у справах неповнолітніх;

центри соціальних служб для молоді.

 

Джерело: Святошинське районне управління юстиції у м. Києві