Знайомимось і боремось з вірусами Коксакі

Ентеровірусні інфекції, до яких належать і віруси Коксакі, не є новими. Віруси Коксакі були вперше виділені у 1948 р. з фекалій двох хворих в населеному пункті Коксакі штату Нью-Йорк (США). У подальшому схожі штами виділялись від хворих з різними клінічними проявами.

Патогенними для людини є 29 типів вірусів Коксакі (23 Коксакі А і 6 Коксакі В). віруси мають високу стійкість до низьких температур, до заморожування та відтаювання. У воді вони виживають до 4 місяців, у молоці та на поверхні предметів вжитку – до 2-х тижнів. Їх можна інактивувати нагріванням до 500С та вище, висушуванням, обробкою хлормісткими препаратами, формальдегідом, УФ-опроміненням.

Ентеровіруси широко розповсюджені в оточуючому середовищі. Їх знаходять у стічних водах, річковій та водопровідній воді, в харчових продуктах.

Захворювання, викликані вірусами Коксакі, розповсюджені повсюдно як спорадичні випадки, локальні спалахи (частіше у дитячих колективах) та великі епідемії, вражаючи цілі країни. Їх виявляють і в Україні. Кількіст захворювань, пов’язаних з вірусами Коксакі, постійно зростає.

Для захворювань ентеровірусної природи характерна сезонність. Захворюваність зростає літом та восени.

Хвороба найчастіше зустрічається у дітей віком від 1 року до 10 років. Діти старше 10 років та дорослі хворіють рідко, часто вони переносять інфекцію без клінічних проявів.

Джерелом інфекції є хворі та вірусоносії. У зовнішнє середовище вірус Коксакі потрапляє фекально-оральним та контактним шляхами протягом тривалого часу, у зв’язку з виділенням вірусу з фекаліями носіїв (здорових – 1-2 міс., реконвалесцентів – до 5-15 міс.), а також повітряно-краплинним шляхом, особливо на початку захворювання, через ураження верхніх дихальних шляхів.

Найчастіше зараження відбувається через забруднені продукти, воду, іграшки, предмети вжитку, поверхні, немиті пуки, а також виділення з носоглотки при кашлі та чханні.

Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів. Початок хвороби гострий, супроводжується лихоманкою (t – 390С - 400С) з головним болем, блювотою та діареєю. Спостерігається почервоніння горла жовтуватий наліт на язиці, збільшення лімфатичних вузлів. Симптоми тривають до 2 діб, після чого з’являється головний симптом, за яким безпомилково визначають вірус Коксакі, «рука-нога-рот»: на тілі хворого виникають висипання – маленькі водянисті бульбашки з почервонінням навколо, розташовані на долонях, стопах, між пальцями рук і ніг. Бульбашки з’являються і в ротовій порожнині, на губах, язиці та піднебінні, що викликає біль при ковтанні.

Загальна тривалість захворювання 6-8 днів. Прогноз сприятливий. Лікування симптоматичне, загальнозміцнююче. Першочерговим є рясне пиття.

Хвороба може мати інші прояви. Розразняють такі форми захворювання, спричиненого вірусом Коксакі,:

- грипоподібна форма;

- ентеровірусна екзантема;

- герпетична ангіна;

- геморагічний кон’юктивіт;

- кишкова форма;

- полімієлоподібна форма;

- серозний менінгіт.

Через кров віруси Коксакі можуть проникати у різні органи і тканини, викликати серйозні ускладнення: пневмонію, менінгіт, енцефаліт, міокардит, гепатит, міозит тощо.

При появі симптомів захворювання необхідно звертатись по медичну допомогу.

Основними заходами профілактики є санітарно-гігієнічні заходи, дотримання питного режиму та харчування.

Важливе значення має ізоляція хворого на 7-10 днів з моменту появи перших симптомів.

З метою ранньої діагностики та ізоляції хворих необхідно проводити щоденні медичні огляди (при прийомі) дітей з вимірюванням температури тіла, оглядом шкіри та зіву.

Кращий метод профілактики – часте миття рук, особливо до їжі, після відвідування туалету і вулиці.

Якщо кілька дітей користуються одними іграшками, необхідно останні часто мити з використанням дезинфікуючих засобів, щоб запобігти поширенню вірусу. Предмети, які дитина бере до рота (пустушки, іграшки тощо) також підлягають регулярному знезараженню. Під час кашлю або чхання рот необхідно прикривати, а потім мити руки.

Важливо уникати контакту з хворими людьми.

Заходами захисту від вірусу також є:

- ретельне миття овочів та фруктів перед вживанням;

- дезинфекція поверхонь та предметів;

- вживання якісної води (фільтрованої, кип’яченої);

- провітрювання, УФ-опромінення та щоденне вологе прибирання приміщень з миючими та дезинфікуючими засобами;

- користування антисептиком.

Віруси Коксакі дуже заразні, складно ними не заразитися при контакті. Проте дотримання правил гігієни допомагає запобігти зараженню.

Якщо уникнути інфікування не вдалось, то для правильного вибору тактики лікування та запобігання серйозних ускладнень необхідно звертатись до лікаря.

Джерело: Голосіївський МВ ДУ «КМЦКПХ МОЗ».