«Людина, яка випередила час». До річниці з дня народження видатного науковця, засновника школи української кібернетики Віктора Михайловича Глушкова

24 серпня Україна святкує не тільки День Незалежності України, а й відзначає чергову річницю з дня народження видатного українського вченого Віктора Михайловича Глушкова, піонера світової комп'ютерної техніки, видатного науковця, фундатора школи вітчизняної кібернетики, основоположника інформаційних технологій в Україні, засновника і очільника унікального в світі Інституту кібернетики АН УРСР (за створення якого він був  удостоєний престижної міжнародної нагороди «Computer Pioneer»). Саме в цьому інституті Глушковим ще багато років тому були закладені більшість  напрямків  інформаційних технологій сьогодення.

В.М. Глушков був видатним вченим і організатором науки, справжнім подвижником, що володів великою працездатністю та працьовитістю. Його ім’я широко відоме не тільки в Україні, Росії та країнах СНД, але користується заслуженою повагою вчених і фахівців у всьому світі. За результатами народного голосування академік В.М.Глушков увійшов до списку «100 великих українців». Поєднання таланту, працьовитості та патріотизму, видатних досягнень в науці роблять його прикладом для наслідування і приносять славу Україні й українській науці.

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону у родині службовців. Батько Михайло Іванович Глушков родом із станиці Луганської, України. Мати із станиці Каменської (зараз Каменськ-Шахтинський), Ростовської області Росії. В 1941 році з золотою медаллю закінчив середню школу №1 в місті Шахти. Вищу математичну освіту отримав в Новочеркаському політехнічному інституті (1943–1948 рр.) та Ростовському держуніверситеті (1947–1948 рр.).

З жовтня 1948 р. працював викладачем в Уральському лісотехнічному інституті, одночасно проводив інтенсивну науково-дослідну роботу.

У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську, а у грудні 1955 р. — докторську дисертацію у Московському державному університеті. Предметом докторської дисертації було рішення 5 узагальненої проблеми Гільберта, рішення якої відразу вивело Глушкова в ряд провідних алгебрагистів світу.

Наступні 25 років активного життя ученого найтіснішим чином пов'язані з Академією наук УРСР та Інститутом кібернетики АН УРСР.

На запрошення академіка Б. В. Гнєденка у 1956 р. В. М. Глушков стає завідуючим лабораторією обчислювальної техніки Інституту математики Академії наук УРСР. Саме у даній лабораторії у 1950 році під керівництвом Лебедєва було розроблено перший радянський комп'ютер ("МЭСМ").

У 1957 році стає директором Обчислювального центру АН УРСР.

У 1958 р. В. М. Глушкова обирають членом-кореспондентом АН України за спеціальністю «Алгебра».

У лютому 1961 р. В. М. Глушкова було обрано дійсним членом Академії наук України, а в 1964 р. він стає віце-президентом АН УРСР.

У 1962 році на базі Обчислювального центру Глушков створює Інститут кібернетики АН УРСР.

В. М. Глушков сформулював поняття кібернетики як наукової дисципліни з комплексною методикою досліджень, визначив проблеми найефективнішої взаємодії людини з машиною і шляхи їх розв'язання. Під його керівництвом була створена перша в світі «Енциклопедія кібернетики». Він писав статті для розділу Кібернетика в Британську та Американську енциклопедії.

Своїми фундаментальними працями в галузі алгебри, математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин і їх практичного втілення Глушков ще за життя здобув визнання міжнародної наукової громадськості.

Під  керівництвом Глушкова В Інституті кібернетики були створені  перші вітчизняні комп'ютери: машина «Київ»;  перша вітчизняна напівпровідникова машина «Дніпро», яка на початку 1970-х років була вибрана для прорахунку радянсько-американського космічного польоту «Союз-Аполлон»; машини серії «Промінь» та «Мир», так звані машини для інженерних розрахунків (1964 -1968), - це були прообрази нинішніх персональних комп'ютерів, у яких вперше була реалізована ідея «інтелектуалізації» машин. А також багатопроцесорний обчислювальний комплекс ЄС-2701 з макроконвейерною організацією обчислень, запропонованою і запатентованою В.М.Глушковим.

Під керівництвом Глушкова розроблений перший у світі проект загальнодержавної системи управління економікою країни (1964). З 1969 р. Глушков стає головним ідеологом і керівником розробки Загальнодержавної Автоматизованої Системи (ЗДАС). Спеціально для ЗДАС їм була розроблена теорія систем управління розподіленими базами даних (СУРБД). Під його керівництвом створюються Автоматизовані Системи Керування підприємством (АСК «Львів», АСК «Кунцево», АСК «Гальванік» та ін., що на той час не мали аналогів у світі), Галузеві Автоматизовані Сиситеми Керування (оборонної, приладобудівної, вугільної і т.д.), Республіканськи АСК (Україна). До  реалізації ідей «безпаперової інформатики» Глушкова Україна підійшла впритул тільки сьогодні.

Запропоновані Глушковим побудови «око-рука», «читаючий автомат», самоорганізуюча структура поклали початок новим прикладним технологіям, унікальним розробкам, пов'язаних зі створенням так званого штучного інтелекту. За піонерські праці в області штучного інтелекту (розпізнавання мови) він був обраний в Програмний комітет IFIP (Міжнародна федерація з обробки інформації).

Ідеї вченого ще впродовж багатьох років вважатимуться актуальними і слугуватимуть під час проектування як нових обчислювальних машин, так і різноманітних систем автоматизації та технологій, в тому числі й безлюдних. В. М. Глушкова має численні нагороди т звання.

В. М. Глушков був членом програмних комітетів таких найвідоміших організацій, як Міжнародна федерація з обробки інформації (IFIP) і автоматичного керування (IFAC), виконував обов'язки консультанта урядів Болгарії, НДР, ЧРСР, був експертом ООН, суттєво впливав на формування тематики міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA).

Багато з його численних наукових статей і монографій було перекладено іноземними мовами. Його запрошували читати лекції до США, Англії, Франції, Іспанії, Італії, Індії, Мексики, Японії та інших країн.

Помер 30 січня 1982 року після тяжкої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі. На честь В.М. Глушкова названо Інститут кібернетики НАН України та проспект у м. Києві.

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю