Нагадування про СНІД та його профілактику

1981 рік – рік початку відліку ВІЛ-інфекції/СНІДу як окремої нозологічної одиниці інфекційного захворювання, уперше діагностованого у США (Лос-Анжеліс та Нью-Йорк).

Збудника ВІЛ-хвороби було ізольовано від пацієнта з лімфаденопатією у 1983 р., а зв'язок його зі СНІДом встановлено у 1984 р.

У 1988 р. ВООЗ оголосила 1 грудня Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом.

До початку XXI ст. розповсюдження ВІЛ набуло характеру пандемії, число випадків смерті від СНІДу перевищило 20 млн. осіб, а число інфікованих ВІЛ – 50 млн.

В Україні перший випадок СНІДу зареєстровано у 1987 році. На 2021 р. в країні на обліку перебувало 260 тис. ВІЛ-інфікованих. Щорічно виявлялось 34 випадки ВІЛ-інфекції та 4 смерті від СНІДу.

Значний вплив на рівень розповсюдження захворюваності мають воєнні дії на території України.

Так, за 10 міс. 2022 р. зареєстровано 998 нових ВІЛ-інфікованих, в т.ч. 205 випадків СНІДу та 112 смертей.

Війна в Україні стає загрозою для усіх українців. На вході до зони бойових дій реєструється 4 % ВІЛ-інфікованих, а на виході – 8-8,5 %. Під час війни ускладнюється проведення антиретровірусної терапії ВІЛ-інфікованим, розширюється мобілізація хворих. Війна підвищує ризик інфікування ВІЛ.

За даними ВООЗ ВІЛ-інфіковані без специфічного лікування можуть прожити 9-11 років, хворі на СНІД – 6-19 місяців. Хворі, які лікуються на ранніх стадіях ВІЛ-інфекції, мають можливість прожити 20-50 років, на пізніх стадіях – 10-40 років.

З метою запобігання зараження ВІЛ необхідно пам’ятати про можливі шляхи зараження та заходи профілактики.

На даний час доведено існування трьох шляхів передачі:

1. При статевих контактах - природний шлях.

2. Вертикальний – від матері до плоду або дитини – природний шлях.

3. Парентеральний шлях – при переливанні крові та її препаратів, трансплантації тканин чи органів, спільному використанні шприців та голок для внутрішньовенних ін’єкцій без попередньої стерилізації – штучний шлях.

Не виключена можливість передачі ВІЛ у побуті через інфіковані бритви для гоління та інші колючо-ріжучі предмети.

Ризик зараження на 10 тис. контактів складає:

- при вагінальному статевому акті – 10 осіб;

- при анальному статевому акті – 50 осіб;

- при використанні спільного шприца для ін’єкції наркотиків – 67 осіб;

- при переливанні зараженої крові – 9 тис. осіб.

До контингентів високого ризику зараження ВІЛ відносяться:

- особи, що мають незахищені статеві контакти (вагінальні, анальні, оральні);

- особи, які мають декілька статевих партнерів;

- гомосексуалісти;

- секс-робітники та їхні клієнти;

- особи, що вживають ін’єкційні наркотики;

- медпрацівники;

- особи, які отримують ін’єкції, переливання крові або трансплантацію тканин;

- працівники салонів краси, майстри татуювання та перманентного макіяжу;

- діти, матері котрих інфіковані ВІЛ;

- переміщені особи в результаті воєнного конфлікту;

- особи з розладом психіки.

Разом з тим, ВІЛ не передається:

- при спільному користуванні побутовими предметами;

- у банях і саунах;

- під час поцілунків;

- при обіймах, рукостисканнях;

- при чханні та кашлі;

- через перила, ручки дверей, столи, стільці;

- при укусах комахами.

Джерелом інфекції є інфікована ВІЛ людина. У великій кількості вірус міститься в крові, спермі, менструальних виділеннях, вагінальному секреті. Крім того, вірус виявляють у жіночому молоці, слині, сльозовій та спинномозковій рідинах. Проте зараження після контакту з цими біологічними секретами, що не містять кров, не було зареєстровано.

Від моменту інфікування до продукування антитіл зазвичай проходить менше одного місяця. Строк від безсимптомної ВІЛ-інфекції до діагнозу СНІД може коливатись від 1 року до 15 років і більше.

Період заразності хворого точно не встановлено, можливо, триває усе життя. Найвищі ризики передачі – у перші місяці після інфікування, а також в останній стадії СНІДу.

На ранніх стадіях захворювання має симптоматику, схожу з грипом (підвищення температури тіла, збільшення лімфовузлів, висип, біль у горлі, діарея).

Після зникнення первинного симптомокомплексу тривалий час (роки) спостерігається безсимптомна стадія, під час якої діагноз встановлюється тільки лабораторно.

Кінцевою стадією ВІЛ-інфекції є СНІД. На цій стадії настає послаблення імунної системи, організм стає уразливим для різних інфекцій.

У цей період відмічається втрата ваги, нічний піт, приєднання опортуністичних інфекцій (бактеріальних, грибкових, вірусних) – туберкульозу, пневмоцистної пневмонії, цитомегаловірусної хвороби, сальмонельозу, кандидозів, а також деяких видів раку (саркома Капоші).

Засоби для специфічної профілактики ВІЛ-інфекцій на сьогодні відсутні.

Вагомими у профілактиці ВІЛ-інфекцій стає максимально раннє виявлення інфікованих осіб, суворий контроль за донорською кров’ю та її компонентами, контроль трансплантатів на наявність ВІЛ.

Серед населення головною стає санітарно-просвітницька робота.

Кожна людина повинна дотримуватись безпечної поведінки щодо запобігання сексуальної передачі ВІЛ-інфекції: жити статевим життям тільки з постійними партнерами, уникати випадкових зв’язків, використовувати контрацептиви, які знижують ризик зараження ВІЛ.

Запобігати статевих контактів з гомосексуалістами, наркоманами, особами, які ведуть неупорядковане статеве життя.

Зниження ризику зараження ВІЛ при споживанні наркотиків є особливо важливим, оскільки більшість нових випадків трапляються саме при споживанні ін’єкційних наркотиків. Хворі на наркоманію повинні або припинити споживання, або перейти на безпечні форми споживання (палити, нюхати, ковтати), або робити ін’єкції стерильними інструментами.

Не слід забувати про дотримання правил гігієни у перукарнях, використання стерильного інструментарію при проведенні пірсингу.

Особи, що належать до груп ризику по ВІЛ-інфекції повинні усвідомити про необхідність періодичного добровільного консультування та тестування.

У випадках виявлення інфекції, необхідно своєчасно розпочати лікування під наглядом лікаря.

У м. Києві, в т.ч. Святошинському районі, консультацію з проблемних питань ВІЛ-інфекції/СНІДу можна одержати в Київському міському центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом, який розташований у Святошинському районі при КНП «Київська міська клінічна лікарня №5» по вул. Відпочинку, 11 (тел. 409-20-80).

Джерело: Голосіївський МВ ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ»