Про епідемічну ситуацію з холери в світі та виконання заходів з санітарної охорони України

Санепідслужба Святошинського району надає інформацію щодо стану боротьби з холерою , підготовлену ДЗ „Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України”, з відповідними даними по нашому району.

Епідемічна ситуація з холери у світі залишається напруженою, за даними ВООЗ, у 2013 році зареєстровано 91990 хворих на холеру в 40 країнах світу. Найбільша питома вага хворих на холеру у 2013 р. припадає на країни Америки – 69,12% (63590 хворих) та Африки – 28,22% (25963), в Азії вона склала 2,66% (2429), в Європі – 0,008 %. Показник летальності у світі – 2,12%, в країнах Африки – 3,66%, Америки – 1,53%, Азії – 0,95%.

Зареєстровані випадки завозу холери до Германії, Іспанії, Нідерландів, Італії.

Міжнародні зв’язки України з багатьма країнами світу, у тому числі неблагополучними з холери, не виключають можливості завезення цієї інфекції на її територію. Це підтверджується виникненням спалаху холери у 2011 році у Донецькій області, м. Маріуполь, виявлено 33 хворих на холеру та 24 вібріононосія.

Моніторинг за рівнем поширення гострих кишкових інфекцій (далі – ГКІ) одночасно з бактеріологічним контролем може бути важливим для виявлення перших ознак епідемічного неблагополуччя з холери.

У 2013 р. зареєстровано більше 90 000 хворих на ГКІ, на 7,4% більше, ніж у попередньому році. В структурі ГКІ 39,8% не верифіковано.

Кількість ГКІ не встановленої етіології у 2013 р. у порівнянні з 2012 р. зросла на 10,67% з 33443 (показник 73,34 на 100 тис. нас.) до 37013 (81,43). Кількість ГКІ із встановленою етіологією зросла на 6,26% з 52627 (115,48) до 55,952 (123,1).

Продовжується зростання захворюваності на ГКІ і в 2014 році. За три місяці 2014 року кількість ГКІ невстановленої етіології зросла на 5,57 %, з 8085 (17,79) до 8535 (18,81). Відповідно ГКІ встановленої етіології зросли на 26,75 % (з 12 450 (27,39) до 15780 (34,78).

По Святошинському району у 2013 році зареєстровано 252 хворих на ГКІ, що на 16, 3 % менше, ніж у попередньому році. Районний показник на 4,8% нижче середньоміського рівня, 44,0 % випадків складають неварифіковані захворювання. Кількість ГКІ невстановленої етіології у 2013 році зменшилась у порівнянні з 2012 роком на 9,9 % , а встановленої етіології на 20,7 % (111 випадків проти 122 випадків та 137 випадків проти 171 випадку відповідно). Разом з тим, захворюваність на сальмонельоз зросла на 35,8 % за рахунок спалаху.

У 2014 році в районі розпочалося зростання захворюваності на ГКІ.За 6 місяців поточного року кількість хворих на ГКІ збільшилась на 28,2 % (139 випадків проти 108 випадків), в тому числі ГКІ встановленої етіології в 2 рази (97 випадків проти 47 випадків). Кількість ГКІ невстановленої етіології зменшилась на 30,2 %.

У 2013 р. по Україні зареєстровано 48 спалахів ГКІ (1 спалах у Святошинському районі – 36 випадків сальмонельозу після вживання торту „Тирамісу”) , під час яких постраждало 822 особи, у тому числі 243 дитини – 29,6% ( у 2012 р. – 34 спалахи, постраждало 673, у т.ч. 346 дітей – 51,4%). За етіологічними факторами, 32 спалахи викликані сальмонелами (67%), 6 – ротавірусами (12,5%), 2 – вірусами гепатиту А (4,2%), у 8 випадках (16,7%) – іншими збудниками.

Спалахи реєструвались на 20 адмінтериторіях: м. Київ – 7, Миколаївська, Львівська – по 5, Черкаська – 4, Волинська, Житомирська, Чернівецька – по 3, Донецька, Одеська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька – по 2, АР Крим, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Чернігівська – по 1.

Станом на 01.04.2014 р. зареєстровано 16 спалахів, де фактором передачі виступали харчові продукти, захворіло 155 осіб, з них – 94 дитини.

У квітні 2014 року у Святошинському районі зареєстровано групову захворюваність (5 випадків) на сальмонельоз, після вживання курчат-гриль, придбаних в супермаркеті.

Основними причинами спалахів є порушення санітарного законодавства щодо організації харчування в організованих колективах, правил особистої гігієни, порушення технології приготування їжі, вживання неякісних продуктів харчування.

Якість питної води і знезараження стічних вод перед викидом у відкриті водойми має важливе значення у попередженні спалахів захворювань на ГКІ та холеру. Моніторинг якості води поверхневих водойм свідчить про те, що їх екологічний стан практично не покращується. У середньому по країні відмічається тенденція до погіршення стану водойм І-го категорії за мікробіологічними показниками.

Питома вага досліджених проб води з водойм І категорії, які не відповідали санітарним нормам у 2013 році, за санітарно-бактеріологічними показниками – 13,8 % (у 2012 – 11,9%).З водойм ІІ-ої категорії питома вага досліджених проб води, які не відповідали санітарним нормам за мікробіологічними показниками – 19,3%.

Основні забруднювачі поверхневих водойм – перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі, які перебувають у незадовільному технічному стані та потребують проведення капітальних ремонтів чи реконструкції. Внаслідок недостатнього фінансування, будівництво та реконструкція більшості об’єктів водопостачання та каналізування, запланованих державними та місцевими програмами розвитку водного господарства, охорони водних ресурсів та підвищення якості питної води, практично не проводиться.

Протягом останніх років близько 3,9 % водопроводів не відповідають санітарним нормам.

Із загальної кількості водопроводів не відповідають санітарним нормам через відсутність зон санітарної охорони – 63,2%, необхідного комплексу очисних споруд – 24,1%, знезаражуючих установок – 30,9%.

Найбільша кількість водопроводів, що не відповідають санітарним нормам, у Луганській – 23,3%, Донецькій – 17%, Херсонській – 12,5% областях (при середньому по Україні – 3,9%).

З комунальних водопроводів не відповідають санітарним нормам – 8,6%, сільських – 6,3%, відомчих – 2,3%.

Протягом 2013 року із джерел централізованого водопостачання досліджено за бактеріологічними показниками – 159008 проб.

Питома вага нестандартних проб питної води за санітарно-бактеріологічними показниками складала, зокрема: у Харківській – 4,9%, Закарпатській – 6,5%, Миколаївській – 6,9%, Тернопільській – 9,9% областях (по Україні – 3,8%).

На якість питної води систем централізованого водопостачання негативно впливає незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж, відсоток їх зношеності, що становить у різних регіонах від 30% до 70%, несвоєчасні проведення капітальних та поточних планово-профілактичних ремонтів та ліквідації аварій.

Питома вага досліджених проб питної води з джерел децентралізованого водопостачання, які не відповідали санітарним нормам та бактеріологічним показникам – 16,7%.

Централізоване водозабезпечення населення Святошинського району питною водою проводиться за рахунок трьох джерел – Дніпровського, Деснянського та артезіанського водопроводів.

За 2013 рік фахівцями санепідслужби відібрано 294 проби води на спорудах міського водопроводу , 157 проб питної води з бюветів та 55 проб питної води на спорудах відомчих водопроводів. Якість відповідних проб води відповідала вимогам діючих санітарних норм.

У поверхневі водойми та моря скидали стоки 1842 об'єкти, налічується 1214 випусків господарсько - побутових та 701 – промислових стоків. З них без очищення або з очищенням, що не відповідає санітарним нормам 31,0 % та 28,5% випусків відповідно.

У поверхневі водойми скидає стоки 1776 об'єктів, у моря – 66 об’єктів (на рівні минулого року). Найбільше об’єктів, що мають випуски стічних вод у поверхневі водойми, у Донецькій, Львівській, Луганській областях; у моря – у АР Крим, м. Севастополі, Одеській області. У поверхневі водойми налічується 1258 випусків господарсько-побутових та 683 – промислових стоків; з них без очищення або з очищенням, що не відповідає санітарним нормам 31,6 % та 27,8% випусків відповідно, у моря – відповідно 56 і 18; 17,9 % і 55,6 %. Найбільша питома вага випусків промислових стічних вод у поверхневі водойми без очищення або з очищенням, що не відповідає санітарним вимогам, відмічається у Дніпропетровській, Луганській, Чернівецькій, Одеській, Донецькій областях; у моря – у Донецькій, Одеській областях, м. Севастополі.

За даними моніторингу захворювання на холеру при обстеженні 52054 хворих на ГКІ культури холерного вібріону О1 не виділялись. Проте виявлено 27 культур холерних вібріонів не О1, в т.ч.: у Дніпропетровській (2), Донецькій (10), Запорізькій (3), Миколаївській (1) та Одеській (11) областях.

При дослідженні 22583 об’єктів довкілля виділено 15 культур холерного вібріону О1, зокрема у АР Крим – 5 (в т.ч. у м. Сімферополь, водосховище- 3, м. Укромне вода р. Салгир – 2), у Донецькій області – 4, (в. т.ч. м. Маріуполь, вода з р. Кальміус в місці впадання в море – 2 та морська вода біля пляжу готелю «Турист» - 2), у Запорізькій області – 6 (у м. Мелітополь, вода з р. Молочна). Виділені культури мали типові основні біологічні властивості, авірулентні, визначені як епідемічно безпечні, віднесені до біовару Ель-Тор, з них: 12 серовар Огава і 3 серовар Інаба (Донецька обл. – 2 Огава, 2 Інаба; Запорізька обл. – 6 Огава; АР Крим – 4 Огава, 1 Інаба).

У регіонах проводилися заходи щодо забезпечення готовності закладів охорони здоров’я на випадок ускладнення епідемічної ситуації з інфекцій, які мають міжнародне значення. Відкореговані плани перепрофілювання госпітальних та лабораторних баз із розрахунком необхідних сил і заcобів на масові та поодинокі випадки захворювань на холеру. Складені плани перепрофілювання усіх бактеріологічних лабораторій та перевірена готовність лабораторій, які проводять дослідження на холеру.

За результатами зовнішнього контролю якості лабораторних досліджень, проведеного лабораторією ОНІ ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» в І кварталі 2014 року, всі бактеріологічні задачі на виявлення збудника холери були вирішені вірно. Таким чином, вважаємо, що лабораторії ОНІ відділів досліджень біофакторів Лабораторних центрів держсанепідслужби готові до проведення досліджень на холеру

Більшість регіонів повідомили про незадовільний санітарно-технічний стан окремих підрозділів госпітальної бази у зв’язку недостатнім бюджетним фінансуванням.

ЗОЗ Святошинського району не включені до госпітальної бази м. Києва, крім баклабораторії санепідслужби.

При перевірках госпітальних баз у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій областях головним недоліком визначено їх незадовільний санітарно-технічний стан, більшість з них потребують капітального ремонту, заміни обладнання.

Покращилась забезпеченість госпітальної бази захисним одягом, зокрема протичумними костюмами І типу, яка складає 99-100%. за виключенням Рівненської області – 55,3%.

Значна увага приділялась проведенню підготовки медичних працівників з клініки, діагностики та профілактики холери. У більшості областей підготовлено від 94,7% (Закарпатська область) до 99,8% (Одеська) лікарів та від 95,7% (Сумська) до 99,8% (Херсонська) середніх медичних працівників, немедичних працівників від 39,5% (Волинська) до 99,7% (Херсонська). Підготовка лікарів госпітальних баз склала практично 99-100%, усі вони показали достатній рівень підготовки.

У 2014 році в усіх закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) Святошинського району проведені семінарські заняття та учбово-тренувальні навчання з питань клініки, діагностики та профілактики холери. Підготовлено 1260 медичних працівників (97,1 % від підлеглих).

В окремих регіонах проведені обласні показові тренувальні навчання з локалізації вогнищ холери: Вінницька, Донецька, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська.

У м. Одеса, у міжнародному морському порту, у жовтні 2013 р. проведено тактико-спеціальне міжвідомче навчання з відпрацюванням алгоритму взаємодії на міжнародному рівні при виникненні надзвичайних ситуацій санітарно-епідеміологічного характеру, що мають міжнародне значення.

У Дніпропетровській області у травні проведено учбове тренувальне заняття на випадок виявлення на борту літака хворого з підозрою на захворювання, на які розповсюджуються Правила, із залученням представників служби аеропорту.

У Харківській області - 2 обласних показових учбових тренування з локалізації вогнища холери із залученням 181 фахівця.

Крім того, тренувальні заняття з відпрацюванням практичних навичок медичних працівників проводились в містах та районах більшості областей.

В Україні станом на 01.01.2014 за неповними даними, функціонують 55 санітарно-карантинних підрозділів (СКП), кількість яких у порівнянні з 2011р. – 102, зменшилась майже у 2 рази (1,85), у 2012 р. – 76 СКП, в 1,4 рази.

По видам транспорту: 14 - у міжнародних аеропортах, 21 – у міжнародних морських, річкових портах, 19 – на міжнародних автомобільних шляхах та 1 – на міжнародних залізницях.

Призупинення функціонування значної кількості санітарно-карантинних підрозділів, яке сталося в результаті реорганізації Державної санепідслужби, і як наслідок, невиконання Правил санітарної охорони території України в повному обсязі, може призвести до виникнення епідемічних ускладнень з інфекційних хвороб, на які поширюються Правила.

На сьогодні існує реальна загроза заносу холери усіма видами міжнародного транспорту на будь-яку адміністративну територію, незалежно від типу по епідемічним проявам холери.

В Україні на сьогодні склалася несприятлива ситуація через сумісний вплив ряду факторів: екологічного (зокрема, повені у західних областях), політичного, соціально-економічного (зниження рівня життя населення у зв’язку з підвищенням стандартів відповідно до вимог Євросоюзу, міграція населення у зв’язку з анексією АР Крим, військові дії у східних областях по локалізації протиправних дій терористичних угрупувань), санітарно-технічного (незадовільний стан водопровідних та каналізаційних мереж, які потребують заміни у більшості міст України, перш за все, у південних областях.

Вищенаведені обставини дають підстави очікувати виникнення в Україні епідемічних ускладнень з інфекцій, які мають міжнародне значення, зокрема, холери.

Профілактика холери в Україні базується на:

попередженні заносу хвороби з неблагополучних регіонів;

покращенні санітарно-комунального стану населених пунктів, особливо системи водопостачання, закладів громадського харчування, об’єктів торгівлі.

ВООЗ чітко формулює три основних правила попередження холери :

піддавати їжу термічній обробці;

кип’ятити воду;

мити руки .

Не останнє місце у розповсюдженні холери мають мухи.

Джерело: санепідслужба Святошинського району. Лікар-епідеміолог  Г.П.Кішенець