Профілактика та боротьба з трансмісивними хворобами

Темою цьогорічного дня здоров’я є профілактика та боротьба з трансмісивними хворобами – «Маленький укус – джерело великої небезпеки».

Трансмісивні хвороби – це кров’яні інфекційні хвороби, у циркуляції збудників яких приймають участь переносники - ті види членистоногих, в організмі яких можливе накопичення (розмноження) паразита або певний цикл його розвитку.

Таким чином, збудник будь-якої кров’яної інфекції є паразитом як людини (тварини), так і членистоногого.

Метою Всесвітнього дня здоров’я цього року є поліпшення захисту від трансмісивних хвороб, підвищення обізнаності суспільства щодо загрози, яку представляють переносники інфекцій та трансмісивні хвороби, сприяння вжиттю кожною людиною заходів особистого захисту.

В Україні особливе епідемічне значення мають малярія (переносники – комарі), хвороба Лайма (кліщі), кліщовий вірусний енцефаліт (кліщі), дирофіляріоз (комарі), туляремія (кліщі), лейшманіоз (москіти), марсельська гарячка (кліщі), Ку-гарячка (кліщі).

Найбільшій загрозі зараження підлягають:

- люди, які живуть в районах існування передачі трансмісивних хвороб;

- люди, які подорожують до країн, де такі хвороби зустрічаються.

Для м. Києва небезпечними є завізні випадки малярії, які мають усі підстави для укорінення (наявність комарів, високі температури у літній період), дирофіляріоз та хвороба Лайма.

За 2013 р. в Києві зареєстровано 14 випадків малярії , 431 випадок хвороби Лайма, в т.ч. 29 випадків по Святошинському району, 27 випадків дирофіляріозу.

Не виключена можливість завозу до нашого міста інших трансмісивних захворювань.

На території України зараження на трансмісивні хвороби можливе тільки в теплий період (квітень-жовтень), коли переносники ведуть активний спосіб життя, нападаючи на людей і тварин та передаючи їм при укусах збудників інфекційних захворювань.

На підставі викладеного санепідслужба звертає увагу населення на головні заходи профілактики трансмісивних інфекційних захворювань.

Профілактика зараження людей – захист від укусів переносниками.

Для малярії, дирофіляріозу, лейшманіозу – це захист приміщень від комарів шляхом засітчення вікон, використання репелентів, електрофумігаторів.

Знищення комарів на прилеглих до будівель територіях – ліквідація малих господарських непридатних водойм, недопущення заболоченості їх, винищування личинок ларвицидними засобами.

У місцях з великою чисельністю комарів рекомендується обмежити прогулянки у вечірній час, тобто у період масового нападу комарів.

Індивідуальним попередженням укусів комарами є використання одягу, що захищає від укусів та змащення шкіри репелентами.

Крім того, необхідні:

 - особиста хіміопрофілактика для осіб, які подорожують до країн, ендемічних з малярії;

- обстеження та дегельмінтизація інвазованих дерофіляріями домашніх собак у весняно-літній період у ветеринарних закладах.

Для хвороби Лайма, кліщового вірусного енцефаліту, туляремії, марсельської та Ку-гарячки, - це запобігання нападу кліщів, а в разі присмоктування необхідно їх своєчасне видалення.

Зараження відбувається через укус кліща, що нападає на людину під час відвідування   лісу, парків, зеленої зони. Найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Кровоссання кліща може тривати до 12 діб, при цьому самиця збільшується в 80-150 разів, занурившись хоботком глибоко в шкіру.

Звичайно дорослі кліщі, що присмокталися, виявляються людиною через 2-3 дні: в цьому місці з’являється припухлість, свербіння, почервоніння. Присмоктування маленької майже прозорої німфи часто залишається для людини непомітним.

Для видалення кліща, що присмоктався, необхідно звернутись до травмпункту або хірургічного кабінету, що є в кожному районі міста. При відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: слід змастити його олією (не заливати, щоб не задихнувся), повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з боку в бік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Протягом наступних двох тижнів після зняття кліща рекомендується проводити спостереження за своїм самопочуттям, щоденну термометрію та, в разі погіршення стану, появи будь-яких ознак захворювання (підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі тощо), звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Засоби особистого захисту від кліщів прості і доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров’я:

- При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором.

- Само- та взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно необхідно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.

- Місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

- Вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.

Для особистого захисту від кліщів ефективно використовувати репеленти (препарати, що відлякують кліщів), які випускаються в аерозольній упаковці: «Бібан» (Словенія), «Діптерол супер спрей» (Хорватія). На ринку захисних препаратів відомі також «Ретамід тайговий», «Москітол антикліщ», «Гардекс антикліщ», «ДЕФІ-Тайга», «ОФФ! Екстрім», «ДЕТА-ВОККО».

Дотримуючись нескладних правил можна вберегти себе та своїх рідних від зазначених трансмісивних хвороб.

Джерело: Лікар-епідеміолог Санепідслужби Святошинського району Г.П. Кішенець