«Пропусти Чорнобиль крізь серце». В Святошині відбувся конкурс малюнків та авторських віршів до 28- х роковин трагедії на Чорнобильській АЕС (фото)

Нерівний бій… Загублені життя,

Ще довго по ним будуть бити дзвони

Пішов Чорнобиль геть у небуття.

Чорніють згарища… Біліють скроні

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

24 квітня 2014 року, напередодні 28 - х роковин катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції в СЗШ №253 відбувся великий творчий конкурс «Пропусти Чорнобиль крізь серце».

Конкурс традиційний, він проходить в Святошині вже 20 років. Цьогоріч участь у конкурсі взяли учні 15 загальноосвітніх шкіл Святошинського району.

Програма заходу була надзвичайно насичена, адже Чорнобильська трагедія не зникає з пам’яті людської ось уже 28 років, в кожному серці відгукуються дзвонами відлуння чорного квітня 1986-го, а українці розділяють одне горе на всіх.

Учасники та гості заходу ознайомились з «Книгою пам’яті Чорнобиля» -  проектом, започаткованим в цьому році в СЗШ №253.

На сторінках цієї книги діти матимуть змогу розповісти про своїх рідних, близьких і знайомих, яких торкнулось лихо Чорнобиля, поділитись власними роздумами про Україну до та після Чорнобиля.

Ознайомились члени журі і з виставкою учнівських малюнків, де відтворено дитяче сприйняття проблеми Чорнобиля із закликом до дорослих зберегти для своїх дітей здорове майбутнє.

На виставці представлено 43 дитячих роботи. Виставка зручно розмістилася в просторому коридорі школи, де її із задоволенням зможуть переглянути батьки, друзі й однокласники юних художників.

В дитячих роботах поєдналися оригінальність осмислення теми, синтез різних технік малювання та високий рівень виконання робіт. А головне, усі учасники конкурсу змогли проникнутися тематикою відповідальності людей за свої дії відносно природи, необхідності дотримуватися умов безпечного проживання на забруднених радіацією територіях та неминучого відродження цих квітучих країв у майбутньому.

Не менш цікавим виявився і конкурс авторських віршів та відеороликів серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів району.

У своїх короткометражних сюжетах діти правдиво відтворили події того чорного квітня, передали нестерпний біль і безсилля перед бідою, що, без перебільшення, розчинилась в людях.

«Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Чорнобильська трагедія жорстоко нагадує нам про те, що люди ще не зовсім освоїли могутню енергію атома. Мені надзвичайно приємно, що наша молодь приділяє велику увагу тій страшній трагедії, що спіткала наш народ 28 років тому. І хоча знають вони про неї лише з книг, документальних фільмів та розповідей очевидців тих сумних подій, вони так щиро сприймають чужий біль, як свій, знають та вболівають за трагічне минуле рідної держави, а отже є надія, що їх квітні будуть лише кольоровими», - висловила сподівання член журі конкурсу, начальник відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Ірина Романенко

15 учнів загальноосвітніх шкіл №304, 297, 76, 254, 253 написали власні вірші з яких вже видана маленька збірка, що в подальшому буде розширюватися за рахунок віршів, написаних в попередні роки «Пропусти Чорнобиль крізь серце».

Усі члени журі були одноголосними у своєму рішенні. Учасники заходу глибоко розуміють  проблему і масштаби трагедії, що спіткала Україну 28 років тому, для них це не просто історія – це частинка і їхнього життя, адже СЗШ №253 – школа, де вчились їх батьки – переселенці з Прип’яті та Чорнобиля.

Минуло 28 років, чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої, землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми все ще пам'ятаємо тих, хто пішов у вогонь, — вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна. Свідченням цієї памяті є проникливі і глибокі вірші, що линуть з дитячих душ.

Сумні дзвони Чорнобиля дзвонять, розносячи світом своє тривожне калатання, оповіщаючи, що горе Чорнобиля, сльози Чорнобиля — це лихо не тільки українського народу. Це стосується кожного, хто живе на Землі. А ще дзвони Чорнобиля попереджають: «Люди! Пам'ятайте! Не дайте спалахнути на землі атомній пожежі. Вона не пощадить нікого».

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю.