В Святошині відбувся семінар-тренінг на тему: «Онтологічні мережні інструменти та їх використання у навчальному процесі» (фото)
13 травня 2014 року на базі спеціалізованої школи №304 відбувся семінар-тренінг на тему: «Онтологічні мережні інструменти та їх використання у навчальному процесі».
Організаторами семінару виступили Національний центр «Мала академія наук України» та спеціалізована школа №304 з поглибленим вивченням інформаційних технологій.
Під час семінару Олександр Євгенович Стрижак, заступник директора з наукової роботи НЦ «Малої академії наук України», презентував власну технологію управління знаннями та їх використання в навчальному процесі, зазначивши, що «справжня освіта не може ставити абстракцію вище інших форм знання. Воно повинно вчити контекстним, конкретним і глобальним підходам. Цілісність знання, як пріоритет нових освітніх підходів повинна вирішити проблему двох культур, відновити гармонію стосунків людини і природи, зменшити соціальну дезадаптацію».
Наукові співробітники НЦ «Малої академії наук України» Сергій Прокопович Кальной та Марина Андріївна Попова представили присутнім таксономічне відображення навчальних програм та планів та проектування і побудову навчальних онтологій на основі засобів аналізу та візуалізації природномовних текстів.
Як зазначили доповідачі: «Онтологія складається з ієрархії понять предметної області, зв'язків між ними і законів, які діють в рамках цієї моделі.
Онтологічний підхід дозволив перетворити базу даних результатів дослідження на динамічне інформаційне середовище, яке перманентно поповнюється доробками територіально розподілених дослідників різних напрямків екологічної галузі. Кожний розділ паспорту може бути уточнений, розширений, доповнений. Завдяки візуальному відображенню онтографа стають зрозумілими взаємозв’язки між елементами в середині системи, а онтологічний інтерфейс дозволяє поширити екологічні знання серед широкого загалу, зберігаючи семантичні відношення між об’єктами комп’ютерної онтології. Кожен бажаючий, будь то досвідчений вчений, еколог-початківець чи юний дослідник природи, може прийняти участь в екологічній діловій грі чи складанні екологічного паспорту та зробити свій внесок в становлення екологічної культури, свідомості громадян України шляхом створення єдиного інформаційного середовища, використовуючи сучасні засоби комп’ютерних онтологій та геоінформаційних систем».
З презентацією віртуальної лабораторії МАНЛаб виступив Голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація вчителів фізики», «Шлях освіти – XXI», науковий співробітник НЦ «Малої академії наук України» Ігор Станіславович Чернецький.
Він розкрив основне призначення «МанЛаб», як лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України», що пропонує допомогу у наукових та навчальних дослідженнях учням шкіл України в дистанційному та очному режимі. Лабораторний комплекс спеціалізується на дослідженнях у галузях природничого напрямку: фізика, хімія, біологія, географія, астрономія. МанЛаб використовує наукове та навчальне обладнання українських виробників та провідних виробників світу "Phywe", "Furier", "National Instrument", "Celestron" та ін. У комплексі працюють наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники. МанЛаб знаходиться у місті Києві, науковому, політичному та культурному центрі України.
Про середовище навчально-дослідницької діяльності учнів на основі поєднання онтологічного інтерфейсу та ГІС-технологій доповіла Світлана Миколаївна Бревус, методист НЦ «Малої академії наук України». Вона презентувала слухачам семінару проект «Основи географічних інформаційних систем і технологій», що застосовується для вивчення, аналізу та вирішення широкого кола проблему географії, екології, природокористуванні, інших галузях та створення картографічних матеріалів, а також поділилась досвідом власних напрацювань у напрямку створення проекту «Розумна карта міста Києва», котрий являє собою інтерактивний комплекс інформації, систематизованої за змістовими напрямками.
Молодший науковий співробітник «Малої академії наук України» Олена Борисівна Комова розкрила зміст українського лінгвістичного корпусу та можливості використання його ресурсів на уроках.
Сьогодні лінгвістичний корпус являє собою зібрання текстів різних жанрів і різної тематики в електронній формі. Корпус забезпечений спеціальним Пошуковим апаратом, необхідним для роботи з текстами. За рахунок цього апарату з’являється можливість зручного і швидкого пошуку будь-яких слів і словосполучень з урахуванням параметрів, які цікавлять користувача. Корпус МАН створено на базі Національного лінгвістичного корпусу української мови (УНЛК),останній був розроблений групою вчених Українського мовно-інформаційного фонду (УМІФ) в 2003 році. У 2004 році УНЛК рішенням Кабінету міністрів був внесений до списку наукових об'єктів, що становлять національне надбання України. У Корпусі МАН зібрані тексти всіх жанрів - в тому числі публіцистика, наукова література всіх напрямів, офіційно-ділові документи і, звичайно, художні тексти. Така збалансованість безлічі текстів щодо жанрів і стилів, а також наявність достатнього обсягу та вибірки за кількістю текстів та авторів, що дає можливість здійснювати статистично достовірні дослідження в текстах відповідної тематики, називається репрезентативністю. Корпус - не просто інструмент для лінгвістичних досліджень - це, фактично, довідково-інформаційна система, яка дозволяє отримувати відповіді на найнесподіваніші запитання і окреслювати нові проблеми.
Сергій Прокопович Кальной звернув увагу присутніх на засоби та методики підготовки та використання педагогічних сценаріїв на базі Web-порталу «Сервер підтримки навчальної взаємодії», зазначивши, що Web-додаток Graph Editor призначений для створення, редагування, перегляду та аналізу мереж понять і формування закономірностей, представлених у вигляді набору значень ознак, якими описуються початкові поняття предметної області. Таким чином, опис предметної області є наочним і таким, що легко інтерпретується користувачем.
Володимир Федорович Шаповал розкрив колегам платформу навчально-дослідної взаємодії учнівської молоді.
