В Святошині визначили ідеологічні засади та завдання інклюзивної освіти (фото)

Те, що інклюзивна освіта повинна базуватися на ідеології, що виключає будь-яку дискримінацію дітей, забезпечувати однакове ставлення до всіх людей, давати змогу створити відповідні умови для дітей, які мають особливі освітні потреби, підтвердила робота дводенного круглого столу з питань сучасного розвитку інклюзивної освіти, що днями завершився в Святошинському районі столиці.

Участь у роботі круглого столу взяли кращі вітчизняні спеціалісти з питань реабілітації та соціальних технологій, представники МОН України.

Кожна дитина має право вибору навчального закладу і форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

Щоб зберегти єдиний освітній простір та привести систему освітньої роботи у відповідність до потреб сім'ї та змісту сучасних корекційно-освітніх послуг, обов'язковим є включення батьків у процес навчання та виховання дитини. А це може здійснюватися лише в контексті тісної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних соціальних інституцій, які опікуються долею особливих дітей. Сприяють розв'язанню поставлених завдань і новітні освітні технології, які сьогодні широко використовують в освітньому процесі в Україні та в основу яких покладено принцип врахування інтересів дитини.

Інклюзивна освіта передбачає включення дітей з особливими потребами у спільну діяльність разом з іншими дітьми, починаючи з дошкільного віку. Адже спілкуючись з ровесниками, діти з особливими потребами стають активнішими, уважнішими одне до одного, стараннішими; у них з'являється потреба ні в чому не відставати від здорових дітей. А у здорових дітей формується адекватне ставлення до дітей з обмеженими можливостями, з'являється бажання спілкуватися з ними, встановлювати рівноправні й доброзичливі взаємини з усіма ровесниками.

Виховання в закладах освіти з інклюзивною формою навчання дає змогу дітям, як з особливими потребами, так і їхнім здоровим ровесникам, на практиці засвоїти знання про права людини, хоча їм і не викладають такий предмет спеціально. А це веде до зменшення дискримінації, оскільки діти вчаться розпізнавати й приймати відмінності між людьми.

Ось основні тези, що лягли в основу резолюції Всеукраїнського круглого столу від кращих фахівців у сфері інклюзивної освіти і що вже незабаром будуть передані до Міністерства освіти і науки України.

Дійшли учасники кругового столу згоди і у питанні необхідності створення спеціального розвивального середовища, що дасть змогу забезпечувати компенсацію й корекцію розвитку дітей з обмеженими можливостями для цілісної системи їх реабілітації.

Лише відповідне предметне, розвивальне середовище, що враховує потреби особливих дітей, дасть змогу розвивати у дітей адекватні уявлення про навколишній світ, а отже — й розв'язувати основні завдання інклюзивної освіти.

Відповіли на фахівці і на питання яким же має бути заклад освіти з інклюзивною формою навчання? - Відкритий для всіх дітей незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних чи інших особливостей.

Кожній дитині з особливими потребами в закладі освіти з інклюзивною формою навчання має бути забезпечено: безбар'єрне освітнє середовище; адаптовані освітні програми та навчально-виховні плани, методи і форми навчання; залучення батьків до освітнього процесу; співпраця з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей.

Учасники круглого столу констатували, що на сьогодні в Україні відсутня цілісна система роботи щодо включення дітей з особливими потребами у загальноосвітній простір. Вітчизняні загальноосвітні заклади ще не готові реалізувати дійсно інклюзивну форму навчання.

Незважаючи на те, що у низці розпорядчих документів Міністерство освіти і науки України орієнтує органи управління освітою на своєчасне раннє виявлення дітей з особливими потребами з метою для інтеграції таких дітей у соціум, а також ставить завдання, щоб кожний навчальний заклад відповідав потребам дитини з різними порушеннями психофізичного розвитку, починаючи з раннього віку, в Україні недосконалою залишається законодавча та нормативно-правова база, бракує науково-методологічного забезпечення інтегрованого та інклюзивного навчання. У сукупності зі складною економічною ситуацією, яка негативно впливає на фінансування освітньої галузі, це спричиняє перешкоди для створення необхідного освітнього середовища, забезпечення умов для впровадження інтегрованої та інклюзивної освіти.

Серед шляхів подальшого розвитку інклюзивної освіти в Україні учасники круглого столу назвали:

• формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку
• посилення взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства з питань інклюзивної освіти, зокрема щодо започаткування інклюзивних та спеціальних класів в освітніх закладах
• удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази відповідно до Конвенції ООН про права дитини
• посилення громадського контролю за дотриманням прав дітей з вадами
• реалізація та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з дошкільних
• збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім'ї та змісту сучасних корекційно-освітніх послуг у системі спеціальної освіти
• забезпечення безперешкодного доступу, належного освітнього середовища, програмно-методичного забезпечення відповідно до потреб та можливостей дітей з особливими потребами для їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
• відповідна підготовка педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації.