Захистимось від лептоспірозу

Лептоспіроз – природно-осередкове захворювання диких, домашніх тварин та людини, яке характеризується ураженням капілярів, печінки, нирок, м’язів, нервової системи та супроводжується хвилеподібною лихоманкою.

Основний природний резервуар лептоспірозної інфекції для людей – дикі дрібні ссавці (найчастіше гризуни), хворі та перехворілі сільськогосподарські та домашні тварини (свині, велика рогата худоба, вівці, кози, коні, собаки), а також промислові звірі, яких утримують в клітках (лисиці, песці, нутрії). Носійство збудників хвороби (лептоспір) виявлено у понад 100 видів ссавців і 6 видів птахів.

В оточуючому середовищі збудник добре зберігається у вологих місцях, відкритих водоймах, колодязях, вологих продуктах харчування тощо (до 300 днів).

Гризуни виділяють лептоспіри у зовнішнє середовище переважно з сечею, призводять до зараження сільськогосподарських тварин. Так формуються самостійні антропургічні осередки, які представляють найбільшу небезпеку для людей. Хвора людина не становить небезпеки зараження для інших людей.

Сприятливість населення до лептоспірозу висока, частіше хворіють чоловіки.

Людина заражається лептоспірами, в основному, водним шляхом. У природних осередках захворювання пов’язані з роботою у заболоченій місцевості.

Збудник лептоспірозу здатний передаватись контактним шляхом через шкірні покриви та слизові оболонки. Імовірніше, проникнення відбувається через поверхневі мікротравми, які є відкритими воротами для мікроорганізмів.

Зараження людей можливе при догляді за тваринами, забої худоби, купанні та риболовлі у «стоячих» водоймищах, а також аліментарним шляхом (головний чинник – молоко).

Інкубаційний період триває в середньому 7-14 днів (від 2 до 30 діб).

За клінічними проявами лептоспіроз поділяють на жовтяничний та безжовтяничний.

Початок захворювання гострий з лихоманкою, головним болем, розбитістю, апатією, галюцинаціями, сильним болем у литкових м’язах. З перших днів виявляється одутлість та гіперемія обличчя, кон’юктив, ін’єкція судин склер. Наявні нудота, блювота, різке зниження апетиту. На 3-6-день виникає поліморфна екзантема. На 3-8-й день відмічається жовтяниця. Діурез зменшений, інколи анурія, ознаки нефрозо-нефриту.

Кожний випадок клінічного лептоспірозу (підозри) підлягає лабораторному підтвердженню.

Летальність при лептоспірозі складає:

- до 2 % при безжовтяничній формі;

- 5-20 % при жовтяничній формі;

- 25-30 % при тяжких формах;

- 100 % при блискавичній формі.

Лікування повинно проводитись тільки в умовах стаціонару, у зв’язку з чим хворі негайно госпіталізуються в обов’язковому порядку.

Ранній початок антибіотикотерапії значно знижує ризик ускладнень та смерті.

Лептоспіроз розповсюджений у всіх районах світу, окрім Антарктиди.

Щорічно у світі хворіє на лептоспіроз від 0,02 до 100 тисяч людей. Значні спалахи виникають після повенів.

Улітку та восени підвищується ризик захворювання на лептоспіроз.

В Україні у 2024 р. зареєстровано 409 випадків лептоспірозу, з яких 57 хворих (14 %) померло.

У м. Києві зареєстровано 12 випадків лептоспірозу, в т.ч. у Святошинському районі – 1 випадок. Летальних випадків не зареєстровано.

Профілактика лептоспірозу базується на комплексі медико-санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, направлених на попередження чи зменшення контакту населення з джерелом інфекції:

• охорона джерел водопостачання від забруднення їх сечею гризунів та сільськогосподарських тварин;
• механізація виробничих процесів;
• своєчасне виявлення епізоотій серед худоби;
• проведення карантинних заходів у господарствах, де є хворі тварини;
• вакцинація сільськогосподарських тварин;
• дератизаційні заходи.

Населенню для запобігання захворюванню на лептоспіроз необхідно:

• утримуватись від купання та риболовлі у «стоячих» (непроточних) водоймах, де можуть бути щурі, запобігати контактам з потенційно зараженими водоймами і тваринами;
• не допускати забруднення харчових продуктів та питної води виділеннями гризунів;
• використовувати захисний одяг, взуття, гумові рукавички при роботі в шахтах, рудниках, виконанні земельних робіт;
• запобігати вживанню води з випадкових джерел, не купувати продукти на стихійних ринках;
• проводити дератизаційні заходи у житлових будівлях та поблизу них;
• вакцинувати проти лептоспірозу домашніх тварин (собак, сільськогосподарських тварин).

Пам’ятайте, при найменшій підозрі на захворювання необхідно негайно звертатись до лікаря. Кожний втрачений день збільшує ризик розвитку ускладнень.

Будьте здорові, бережіть себе і своїх рідних.

Джерело: ДУ «КМЦКПХ МОЗ».